1.Сучасний етап законодавчого забезпечення діяльності вільних економічних зон та напрямки його реалізаціії.................................................3

2.Адміністративно-правові засади функціонування будівельної галузі в Україні..................................................................................................................9

Список використаних джерел...……………………………………………25

Одним із важливих факторів розвитку економіки є створення та функціонування вільних економічних зон. На Україні існують вільні (ВЕЗ) чи спеціальні (СЕЗ) економічні зони та території пріоритетного розвитку (ТПР) і являють собою частину території України, на якій встановлюються i діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування i дії законодавства України. Основною відмінністю ВЕЗ від ТПР є те, що ВЕЗ створюється з конкретною, чіткою ціллю і на відносно невеликій території, а ТПР створюється на територіях в адміністративних межах районів, міст (ТПР в м. Харкові) або областей (ТПР в Закарпатській області).

За даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції на Україні, (станом на 1.11. 2001 року) зареєстровано: 11 СЕЗ і 9 ТПР. Загальна територія, на яку поширюється режим СЕЗ та ТПР - 6360 тис.га, або 10,5 % території України. Кількість областей України, на які поширюються режим СЕЗ та ТПР - 12. Кількість районів України, на які поширюються режими СЕЗ та ТПР - 41. Кількість міст України, на які поширюються режими СЕЗ та ТПР - 58.

За даними Державної податкової адміністрації України (ДПА), станом на 01.01.2001 р. на території України фактично діють сім СЕЗ i сім ТПР. Затверджено 412 інвестиційних проектів, кошторисною вартістю 1, 659 мільярдів доларів США; залучено інвестицій на суму 543,5 млн.дол.США та створено і збережено 62,4 тисячі робочих місць.

1. Конституція України, прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. - Київ, 1996.

2. Цивільний кодекс України - К : Істина. -368 с.

3. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред.

розробників Цивільного кодексу України. - К: Істина. - 928 с.

4. Аверьянов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. К., Ін Юре, 1997.

5. Бойцун Н.Є., Малашенко Г.Ф. Вплив державного регулювання на активізацію фінансового ринку України // Вісник Академії банківської справи. Суми - 2002. - № 1(12). - с.40-43.

6. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник / За ред. С.Г. Серьогіної. - Х.:Право, 2005

7. "Домострой". / Бизнес. - 2001. - №16(431).

8. Беркута А.В. Сучасний стан та деякі напрями реформування будівельної галузі у 2000-2004 роках. / Будівництво України. - 2000. - №2.

9. Бєлинський Є. Методи впливу держави на ринок житла: завдання для розробки житлової політики в Україні. / Економіка України. - 1998. - №7.

10. Гречана А.А. Іпотечне кредитування у фінансовому забезпеченні будівництва житла. / Фінанси України. - 2001. - №2.

11. Дорошенко М.М. Статистичний аналіз проблеми ризиків інвестиційних проектів капітального будівництва. / Будівництво України. - 1999. - №2.

12. Дронь А., Єщенко П. Ринок житла в Україні: перспективи і проблеми розвитку. / Економіка України. - 1997. - №7.

13. Євтух О. Житлова іпотека. / Економіка України. - 2001. - №1.

14. Здор О.Г. Формування джерел інвестицій у житлове будівництво в умовах перехідної економіки. / Будівництво України. - 2000. - №5.

15. Концепція програми розвитку молодіжного житлового кредитування на 2001-2010 роки. - http://www.molod-kredit.gov.ua/index.html.

16. Лопушенко Н.А. Фінансове забезпечення молодіжного житлового будівництва як форма соціальних гарантій. / Фінанси України. - 2000. - №6.

17. Матеріали веб-сайту Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України. - http://www.build.gov.ua/.

18. Матеріали веб-сайту Міністерства економіки України. - http://www.me.gov.ua.

Примечаний нет.