Визначення поняття підприємництва має не тільки важливе теоретичне, але і практичне значення, оскільки ряд норм законодавства застосовні лише до такого роду діяльності. Особливу значимість це здобуває при застосуванні імперативних норм, у тому числі регламентуючі санкції за порушення законодавства про підприємництво.
При визначенні поняття "підприємництво" необхідно виходити з теоретичної економічної основи, що пояснює його сутність. Як справедливо відзначає німецький учений Петер Верхан, "важко знайти таку ж складну і неоднозначну сферу діяльності, як підприємництво. У ринковому господарстві воно реалізується на перехресті економіки, політики, техніки, юриспруденції, психології й етики" При визначенні теоретичної основи підприємництва багато ведучих економістів світу зосереджують увагу на підприємництві як процесі, що має інноваційний характер, що відбувається постійно і цілеспрямовано. Такий підхід до розуміння підприємництва представляється найбільш виправданим (у порівнянні з іншими поясненнями сутності і значимості підприємництва), оскільки він дозволяє підкреслити динамікові підприємництва як діяльності.
Розвиток процесу наукового осмислення підприємництва пройшло "три хвилі" розвитку теорії підприємницької функції. "Перша хвиля", що виникла ще в XVIII в., була зв'язана з концентрацією уваги на несенні підприємцем ризику (Р. Кантильон, И. Тюнен, Г. Мангольдт, Ф. Найт). "Друга хвиля" у науковому осмисленні підприємництва зв'язана з виділенням його основної відмітної риси (И. Шумпетер). "Третя хвиля" зв'язана з обґрунтуванням поліфункціональної моделі підприємництва і відрізняється зосередженням уваги на особливих особистісних якостях підприємця (Л. Мизек, Ф. Хайек, И. Кирцнер). Сучасний етап розвитку теорії підприємницької функції відносять до "четвертої хвилі", поява якої зв'язується з перенесенням акценту на управлінський аспект в аналізі дії підприємця, у тому числі внутріфірмовому Підприємництво в закордонній економічній літературі за останні кілька десятиліть трактувалося і в даний час розуміється досить многообразно і позначається і як "тип поводження", і як "творчий акт", і як "динамічний процес" і т.п. Незважаючи на привабливість позначення підприємництва як процесу, такі його визначення навряд чи можуть практично служити визначенню конкретної діяльності в якості підприємницької, через їхню спільність і недогляду ряду специфічних рис підприємництва, що дозволяють відрізнити його від інших видів діяльності.
Цілком зрозуміло, що якщо досвід описів і визначень підприємництва в розвитих країнах складає кілька десятиліть, те подібний досвід у вітчизняній літературі і літературі інших країн, осуществ ляющих трансформацію до ринкової економіки, складає кілька років. Однак тут також існує безліч різних визначень поняття "підприємництво", що можуть бути підрозділені на легальні і наукові.
|
1. Господарський кодекс України 2003р.
2. Цивільний кодекс України 2004р.
3. Закон України "Про підприємництва" 1991р.
4. Богатых Е. А. Гражданское и торговое право.- М., 2004
5. Вінник О. М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище. - К., 2003.
6. Жушман В. П. Роль договору в профілактиці господарських
правопорушень при поставці продукції за прямими тривалими господарськими зв'язками: Навч. посібник. - К., 2005.
7. Зобов'язальне право: теорія і практика. Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / За ред. О. В. Дзери.- К., 2004.
8. Косак В. М. Іноземні інвестиції в Україні (цивільно-правовий
аспект).-Львів, 2004.
9. Круглова Н. Ю. Хозяйственное право. - М., 2005.
10. Мартемъянов В. С. Хозяйственное право: Курс лекций. Т. 1.
Общие положения.- М., 2004.
11. Пилипенко А. Я., Щербина В. С. Очерки акционерного права
Украины-К., 2005.
12. Правові основи підприємницької діяльності / За ред.
В. 1. Шакуна, В. П. Мельника, В. М. Поповича - К., 2004.
|