Залучення іноземного капіталу для інвестування економіки країни здійснюється за трьома основними формами:
пряме інвестування через створення як підприємств з іноземним капіталом, так і спільних підприємств;
продаж іноземним інвесторам цінних паперів;
отримання кредитів, позик та гарантій міжнародних фінансових інституцій, країн, державних установ, банків тощо.
Діяльність іноземних інвесторів в Україні регулюється майже 70 законодавчими та нормативними актами. Головними серед них є Закони України "Про захист іноземних інвестицій" (1991 р.), "Про іноземні інвестиції" (1992 р.), "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні" (1994 р.), "Про режим іноземного інвестування" (1996 р.), "Про концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні" (1994 р.), низкою положень інших законів. Іноземному інвестору досить важко розібратися в безлічі цих законодавчих актів та нормативних положень, які часто суперечать один одному та зазнають постійних змін і доповнень, що погіршують умови діяльності іноземних інвесторів. Так, через численні "призупинення" та пряме скасування окремих положень законодавча діяльність держави щодо іноземного інвестування тільки дискредитувала себе в очах потенційних інвесторів.
|
1. Державне регулювання економіки / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін.- К.: КНЕУ, 2000. - 316 с.
2. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. - К., 2001.
3. Мертенс А.В. Инвестиции. - К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997. - 416с
4. Пересада А. А. Інвестиційний процес в Україні. - К.: Лібра, 1998.
5. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - К.: Либра, 1996. - 344с.
|