Станово-представницька монархія (XIV-XV стст.) - для цього періоду характерний процес централізації держави і виникнення королівської влади. Початок функціонування представницьких органів Генеральних штатів у Франції, Рейхстагу в Німеччині, Кортесів в Іспанії і т.д.
У другій половині XIII у. в Англії сформувалася станово-представницька монархія, коли в умовах недостатньої централізації і слабкості державної адміністрації корона залучала до співучасті у владі і в управлінні представників пануючих станів у вигляді суспільно-державних інститутів. Передумовою до цього послужило оформлення феодальних станів. Дворянство вже в XIII ст. грало велику роль в економічному і політичному житті країни. Інтереси дворян - рицарів і джентрі - зблизилися з інтересами міської верхівки і дрібних сільських власників. Боротьба феодальних станів проти короля привела до особливої напруженості в 50-60-ті роки XIII ст.
Могутнього удару родової організації патриціїв був завданий в сіредині VI століття до н.е. реформою Сервія Туллія, шостого рекса за римською історичною традицією. Вона проводилася як військова реформа, проте соціальні наслідки її вишли далеко за межі тільки військової справи, надавши вирішальне значення в утворенні стародавньо-римської держави.
|
1. Батир К.І., Загальна історія держави і права, Москва, 1997.
2. Жидкова О.А., Історія держави і права зарубіжних країн частина 1, МДУ, 1991.
3. Корсунський А.Р., Утворення ранньофеодальної держави в Західній Європі, Москва, 1963.
4. Крашенінникова Н.А., Історія держави і права зарубіжних країн частина 1, Москва, 1994.
5. Омельченко О.А., Загальна історія держави і права, том 1, Москва, 1998.
6. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран.- М.: Юридическая литература, 1984.
7. Черніловський З.М., Загальна історія держави і права, Москва, 1996.
8. Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія.-К.: Вентурі, 1995.
|