|
Сборник практических заданий по предмету "История государства и права России" код (РИ-93) ( Контрольная работа, 38 стр. ) |
|
СВАДЕБНЫЕ И ПОГРЕБАЛЬНЫЕ ОБРЯДЫ ДРЕВНЕГО КИТАЯ 70щрпс ( Контрольная работа, 25 стр. ) |
|
СВАДЕБНЫЕ И ПОГРЕБАЛЬНЫЕ ОБРЯДЫ ДРЕВНЕГО КИТАЯ 46774 ( Контрольная работа, 28 стр. ) |
|
Свободы, права, обязанности и гражданское состояние жителей России 2й4224 ( Контрольная работа, 28 стр. ) |
|
Святополк 3533 ( Курсовая работа, 30 стр. ) |
|
Святослав (около 945 - 972) ( Контрольная работа, 7 стр. ) |
|
Святослав и Калокир. Святослав и Цимисхий. Крещение Руси ( Реферат, 22 стр. ) |
|
Северная война в зеркале литературных исследований ( Реферат, 22 стр. ) |
|
Северное и Южное общество декабристов. Почему политическая теория Спенсера именуется биологической, или органической теорией? ( Контрольная работа, 11 стр. ) |
|
Северо-атлантический вектор в истории Италии ( Контрольная работа, 8 стр. ) |
|
Сельское хозяйство, промышленность и торговля во второй половине XIX века ( Курсовая работа, 30 стр. ) |
|
Селянсько-повстанський рух України в роки громадянської війни (Украина) ( Курсовая работа, 32 стр. ) |
|
Семейно-правовые отношения ( Контрольная работа, 15 стр. ) |
|
Семейные традиции в древнем Китае ( Курсовая работа, 33 стр. ) |
|
Семь чудес света как памятники архитектуры прошлого_3759 ( Реферат, 22 стр. ) |
|
Сенат (Кабинет Петра I, коллегии - по выбору) в системе управления России первой четверти XVIII в ( Реферат, 15 стр. ) |
|
Сибирская система путей сообщений XVIII в. в рамках теории колонизации и освоения Сибири ( Дипломная работа, 86 стр. ) |
|
Сибирский округ 1920-1930гг. Власть 633 ( Контрольная работа, 21 стр. ) |
|
Симбирск в начале 20 века ( Контрольная работа, 23 стр. ) |
|
СИМЕОН ПОЛОЦКИЙ: ИСТОРИЧЕСКИЙ ПОРТРЕТ ( Дипломная работа, 80 стр. ) |
|
Синьхайская революция ( Контрольная работа, 25 стр. ) |
|
Система вищої освіти Великобританії. (Украина) ( Контрольная работа, 5 стр. ) |
|
Система государственного управления в период I Мировой войны ( Курсовая работа, 31 стр. ) |
|
Система государственного управления ( Реферат, 18 стр. ) |
|
Система государственного управления России в 1 половине 19 века ( Контрольная работа, 15 стр. ) |
|
|
|
Тип: Контрольная работа |
Цена: 450 р. |
Страниц: 22 |
Формат: doc |
Год: 2012 |
Купить
Содержание
|
1) Східні слов'яни у давнині . Походження, розселення, заняття і суспільний лад.
2) Соціально-економічний розвиток незалежної України у 1991-2001 роках
3) Охарактеризуйте діяльність гетьмана П. Скоропадського
Список використаної літератури
|
Введение
|
Слов'яни - одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення. Точно час виокремлення її з індоєвропейської спільноти ще не встановлено. Як відомо, існує кілька концепцій про прабатьківщину слов'ян. Так, згідно з дунайською концепцією, яка походить з найдавнішого літопису - "Повісті временних літ" літописця Нестора, слов'яни довгий час жили на берегах Дунаю, звідки й почали розселятися. За другою концепцією - вісло-одерською - прабатьківщиною слов'ян була територія сучасної Польщі. Згідно з третьою концепцією, яку підтримує переважна більшість дослідників, давні слов'яни розселялися між Дніпром і Віслою. Ґрунтуючись на археологічних даних, багато вчених роблять висновок, що слов'яни (протослов'яни), принаймні від часу виокремлення їх у II тисячолітті до н. є. з індоєвропейської спільноти і до раннього середньовіччя (коли їх існування було зафіксовано писемними джерелами й підтверджено археологією), змінювали місця свого проживання. Тому кожна з наведених концепцій, найімовірніше, фіксує той чи інший етап розселення слов'ян на початку їхньої історії.
Писемні джерела І тисячоліття до н. є. фіксують розселення слов'ян на межі лісової і лісостепової зон у межиріччі Дніпра і Верхньої Вісли. Це підтверджують і нові археологічні матеріали (які до того ж свідчать про спадкоємність матеріальних пам'яток у цьому регіоні), і лінгвістичні дані. Згідно з археологічними дослідженнями, починаючи із середини І тисячоліття до н. є. слов'яни поділялися на східних і західних. Тоді ж формувалась і південна група слов'ян. У першій половині І тисячоліття до н. є. у південних районах Східної Європи крім слов'ян жили також пізні скіфи, сармати, готи, фракійці, які у IV-V ст. відійшли на південь і південний захід або ж були асимільовані слов'янським населенням.
|
Список литературы
|
Слов'яни - одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення. Точно час виокремлення її з індоєвропейської спільноти ще не встановлено. Як відомо, існує кілька концепцій про прабатьківщину слов'ян. Так, згідно з дунайською концепцією, яка походить з найдавнішого літопису - "Повісті временних літ" літописця Нестора, слов'яни довгий час жили на берегах Дунаю, звідки й почали розселятися. За другою концепцією - вісло-одерською - прабатьківщиною слов'ян була територія сучасної Польщі. Згідно з третьою концепцією, яку підтримує переважна більшість дослідників, давні слов'яни розселялися між Дніпром і Віслою. Ґрунтуючись на археологічних даних, багато вчених роблять висновок, що слов'яни (протослов'яни), принаймні від часу виокремлення їх у II тисячолітті до н. є. з індоєвропейської спільноти і до раннього середньовіччя (коли їх існування було зафіксовано писемними джерелами й підтверджено археологією), змінювали місця свого проживання. Тому кожна з наведених концепцій, найімовірніше, фіксує той чи інший етап розселення слов'ян на початку їхньої історії.
Писемні джерела І тисячоліття до н. є. фіксують розселення слов'ян на межі лісової і лісостепової зон у межиріччі Дніпра і Верхньої Вісли. Це підтверджують і нові археологічні матеріали (які до того ж свідчать про спадкоємність матеріальних пам'яток у цьому регіоні), і лінгвістичні дані. Згідно з археологічними дослідженнями, починаючи із середини І тисячоліття до н. є. слов'яни поділялися на східних і західних. Тоді ж формувалась і південна група слов'ян. У першій половині І тисячоліття до н. є. у південних районах Східної Європи крім слов'ян жили також пізні скіфи, сармати, готи, фракійці, які у IV-V ст. відійшли на південь і південний захід або ж були асимільовані слов'янським населенням.
|
Примечания:
|
Примечаний нет.
|
|
|