Система вищої освіти Великобританії.

Система вищої освіти Німеччини.

Система Віщої освіти США

Києво-Могилянська академія та її вплив на розвиток слов'янської науки.

Статус українських університетів ХІХ ст.

"Особливий" шлях розвитку університетської освіти України 1920-1939 рр.

Усі університети В. мають високий рівень автономії у визначенні курсів, програм і методів навчання. Посередницькі функції між урядом та у-тами по-кладено на три ради у-тетських фондів (Англії, Шотландії та Уельсу). До їх складу входять представники закладів вищої освіти з регіонів, шкіл і ліцеїв, роботодавців. Студенти здобувають 1-у ступеневу кваліфікацію - бакалавр, яку можна отримати на гуманітарних, природничих чи педагогічних спеціальностях за 2-3 роки, архітектурних, інженерних спеціальностях та менеджменту - за 3-4 роки, ветеринарії та медицині - за 5-6 років. Можна продовжити навчання для отри-мання магістерського ступеня. Для цього необхідно 2-3 роки викладання, навчання чи досліджень при глибокому вивченні однієї чи суміжних дисциплін. Немає єдиного зразка диплома про освіту. Захище-ними є лише титули "бакалавр", "магістр", "доктор". Післясередня освіта неун-тетського рівня надається численними технічними та іншими коледжами, що мають фахову орієнтацію. Вони підпорядковані Комітету з технологічної і бізнесової освіти. Визнання професійних кваліфікацій здійснюється асоціаціями. Для цього випускникам ун-тів необхідні роки праці та самостійного удосконалення. Головну роль у системі вищої освіти відіграють ун-ти, передусім Лондонський, Кембриджський та Оксфордський.

Примечаний нет.