![](pic/pageID.gif) |
Славянская колонизация в Европе. Племенные союзы восточных славян к VIII в. Отношения с Византией ( Контрольная работа, 16 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Следствия расселения ец4242 ( Контрольная работа, 14 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Следствия расселения славян по восточно-европейской равнине: юридические, экономические, политические е34141 ( Контрольная работа, 13 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Слово про закон і благодать митрополіта Іларіона як пам'ятка суспільної думки. (Украина) ( Контрольная работа, 15 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
СЛОВЫ ЯК СПОСАБ АДЛЮСТРАВАННЯ НАЦЫЯНАЛЬНА-КУЛЬТУРНАЙ СЕМАНТЫКІ Ў ПРЫКАЗКАХ І ПРЫМАЎКАХ 67 (Белоруссия) ( Курсовая работа, 34 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Сложение Московского государственного и общественного строя 789554 ( Курсовая работа, 58 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Сложившиеся отношения в Древней Руси с печенегами и с половцами, а также борьба Древней Руси против монгола- татарского нашествия ( Реферат, 17 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Слом полицейского аппарата в ходе Февральской революции 1917г., создание МВД и народной милиции Временного правительства ( Контрольная работа, 18 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
СЛУЖЕБНАЯ ДИСЦИПЛИНА И ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ПРИКАЗНЫХ СЛУЖАЩИХ ( Курсовая работа, 38 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смерть В.И. Ленина как точка отсчета политической борьбы за власть ( Контрольная работа, 19 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смерть И.В. Сталина и начало изменений в общественной жизни страны ( Контрольная работа, 15 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смута - социокультурный и политический кризис московского варианта исторического развития ( Контрольная работа, 27 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смута - социокультурный и политический кризис московского варианта исторического развития ( Контрольная работа, 17 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
СМУТА В РОССИИ: ВРЕМЯ ПОТЕРЯННЫХ АЛЬТЕРНАТИВ г46353 ( Контрольная работа, 11 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смутное временя в России в XVI - XVII веках ( Реферат, 22 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смутное время ( Реферат, 15 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смутное время ( Контрольная работа, 19 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смутное время ( Реферат, 14 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смутное время ( Реферат, 6 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смутное время - период общенационального кризиса ( Контрольная работа, 18 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смутное время 2005-23 ( Реферат, 23 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смутное время в истории России ( Контрольная работа, 14 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смутное время в России ( Реферат, 15 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смутное время в России ( Контрольная работа, 9 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Смутное время в России 2004-21 ( Реферат, 21 стр. ) |
|
|
![](/pic/fronted/spacer.gif) |
Тип: Контрольная работа |
Цена: 450 р. |
Страниц: 22 |
Формат: doc |
Год: 2012 |
Купить
Содержание
|
1) Східні слов'яни у давнині . Походження, розселення, заняття і суспільний лад.
2) Соціально-економічний розвиток незалежної України у 1991-2001 роках
3) Охарактеризуйте діяльність гетьмана П. Скоропадського
Список використаної літератури
|
Введение
|
Слов'яни - одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення. Точно час виокремлення її з індоєвропейської спільноти ще не встановлено. Як відомо, існує кілька концепцій про прабатьківщину слов'ян. Так, згідно з дунайською концепцією, яка походить з найдавнішого літопису - "Повісті временних літ" літописця Нестора, слов'яни довгий час жили на берегах Дунаю, звідки й почали розселятися. За другою концепцією - вісло-одерською - прабатьківщиною слов'ян була територія сучасної Польщі. Згідно з третьою концепцією, яку підтримує переважна більшість дослідників, давні слов'яни розселялися між Дніпром і Віслою. Ґрунтуючись на археологічних даних, багато вчених роблять висновок, що слов'яни (протослов'яни), принаймні від часу виокремлення їх у II тисячолітті до н. є. з індоєвропейської спільноти і до раннього середньовіччя (коли їх існування було зафіксовано писемними джерелами й підтверджено археологією), змінювали місця свого проживання. Тому кожна з наведених концепцій, найімовірніше, фіксує той чи інший етап розселення слов'ян на початку їхньої історії.
Писемні джерела І тисячоліття до н. є. фіксують розселення слов'ян на межі лісової і лісостепової зон у межиріччі Дніпра і Верхньої Вісли. Це підтверджують і нові археологічні матеріали (які до того ж свідчать про спадкоємність матеріальних пам'яток у цьому регіоні), і лінгвістичні дані. Згідно з археологічними дослідженнями, починаючи із середини І тисячоліття до н. є. слов'яни поділялися на східних і західних. Тоді ж формувалась і південна група слов'ян. У першій половині І тисячоліття до н. є. у південних районах Східної Європи крім слов'ян жили також пізні скіфи, сармати, готи, фракійці, які у IV-V ст. відійшли на південь і південний захід або ж були асимільовані слов'янським населенням.
|
Список литературы
|
Слов'яни - одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення. Точно час виокремлення її з індоєвропейської спільноти ще не встановлено. Як відомо, існує кілька концепцій про прабатьківщину слов'ян. Так, згідно з дунайською концепцією, яка походить з найдавнішого літопису - "Повісті временних літ" літописця Нестора, слов'яни довгий час жили на берегах Дунаю, звідки й почали розселятися. За другою концепцією - вісло-одерською - прабатьківщиною слов'ян була територія сучасної Польщі. Згідно з третьою концепцією, яку підтримує переважна більшість дослідників, давні слов'яни розселялися між Дніпром і Віслою. Ґрунтуючись на археологічних даних, багато вчених роблять висновок, що слов'яни (протослов'яни), принаймні від часу виокремлення їх у II тисячолітті до н. є. з індоєвропейської спільноти і до раннього середньовіччя (коли їх існування було зафіксовано писемними джерелами й підтверджено археологією), змінювали місця свого проживання. Тому кожна з наведених концепцій, найімовірніше, фіксує той чи інший етап розселення слов'ян на початку їхньої історії.
Писемні джерела І тисячоліття до н. є. фіксують розселення слов'ян на межі лісової і лісостепової зон у межиріччі Дніпра і Верхньої Вісли. Це підтверджують і нові археологічні матеріали (які до того ж свідчать про спадкоємність матеріальних пам'яток у цьому регіоні), і лінгвістичні дані. Згідно з археологічними дослідженнями, починаючи із середини І тисячоліття до н. є. слов'яни поділялися на східних і західних. Тоді ж формувалась і південна група слов'ян. У першій половині І тисячоліття до н. є. у південних районах Східної Європи крім слов'ян жили також пізні скіфи, сармати, готи, фракійці, які у IV-V ст. відійшли на південь і південний захід або ж були асимільовані слов'янським населенням.
|
Примечания:
|
Примечаний нет.
|
|
|