книга Курсовая.Су
поиск
карта
почта
Главная На заказ Готовые работы Способы оплаты Партнерство Контакты Поиск
Столыпиская аграрная реформа ( Реферат, 17 стр. )
Сторінки культурного становлення (Украина) ( Курсовая работа, 33 стр. )
Странствия Геродота, его вклад в историю путешествий ( Контрольная работа, 13 стр. )
Странцы истории. Репрессированные ( Курсовая работа, 27 стр. )
Страны восточной европы в период развития 1945-1990 г ( Реферат, 20 стр. )
Страны Древнего Востока ( Реферат, 26 стр. )
Страны Европы после 1ой Мировой войны (договоры, изменение границ) ( Курсовая работа, 28 стр. )
Стратегические проблемы России по вопросам государственного регулирования переходной экономикой на современном этапе кй413131 ( Контрольная работа, 21 стр. )
Стратегическое положение СССР накануне ВОВ ( Контрольная работа, 19 стр. )
Стратегия и тактика, цели и программа социалистической перестройки 6894444 ( Контрольная работа, 16 стр. )
Стратегия и тактика, цели и программа социалистической перестройки ( Контрольная работа, 16 стр. )
Стратегия и тактика, цели и программа социалистической перестройки 456789333 ( Контрольная работа, 15 стр. )
Строение общества и политико - юридические отношения у индийцев по законам Ману2 ( Реферат, 14 стр. )
Строение Пирамиды Хеопса ( Курсовая работа, 25 стр. )
Строительство Амурской железной дороги 34уппв ( Контрольная работа, 17 стр. )
Строительство Амурской железной дороги нке44 ( Контрольная работа, 21 стр. )
СТРОИТЕЛЬСТВО КРАСНОЙ АРМИИ В ПЕРВЫЙ ПЕРИОД ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ (1941-1942 г.г.) ( Реферат, 19 стр. )
Структура и деятельность советских спецслужб накануне Великой Отечественной войны ( Курсовая работа, 55 стр. )
Структура, стиль, особенности Судебника 1550 г. Содержание и значение Судебника 1550 г. ( Реферат, 11 стр. )
Структурные изменения во всех сферах жизни мирового сообщества_1615. ( Реферат, 22 стр. )
Структурные изменения в экономике отдельных стран и мировых производительных силах 24авв ( Контрольная работа, 12 стр. )
Студент ТНПУ в умовах КМСОНП ( Реферат, 20 стр. )
Стюарты во времена английской буржуазной революции ( Дипломная работа, 127 стр. )
СУБЪЕКТ И ОБЪЕКТ ПРЕСТУПЛЕНИЯ В УГОЛОВНОМ ПРАВЕ СОБОРНОГО УЛОЖЕНИЯ ( Контрольная работа, 17 стр. )
Суд присяжных как центральное звено судебной реформы 1864 года ( Контрольная работа, 19 стр. )

1) Східні слов'яни у давнині . Походження, розселення, заняття і суспільний лад.

2) Соціально-економічний розвиток незалежної України у 1991-2001 роках

3) Охарактеризуйте діяльність гетьмана П. Скоропадського

Список використаної літератури

Слов'яни - одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення. Точно час виокремлення її з індоєвропейської спільноти ще не встановлено. Як відомо, існує кілька концепцій про прабатьківщину слов'ян. Так, згідно з дунайською концепцією, яка походить з найдавнішого літопису - "Повісті временних літ" літописця Нестора, слов'яни довгий час жили на берегах Дунаю, звідки й почали розселятися. За другою концепцією - вісло-одерською - прабатьківщиною слов'ян була територія сучасної Польщі. Згідно з третьою концепцією, яку підтримує переважна більшість дослідників, давні слов'яни розселялися між Дніпром і Віслою. Ґрунтуючись на археологічних даних, багато вчених роблять висновок, що слов'яни (протослов'яни), принаймні від часу виокремлення їх у II тисячолітті до н. є. з індоєвропейської спільноти і до раннього середньовіччя (коли їх існування було зафіксовано писемними джерелами й підтверджено археологією), змінювали місця свого проживання. Тому кожна з наведених концепцій, найімовірніше, фіксує той чи інший етап розселення слов'ян на початку їхньої історії.

Писемні джерела І тисячоліття до н. є. фіксують розселення слов'ян на межі лісової і лісостепової зон у межиріччі Дніпра і Верхньої Вісли. Це підтверджують і нові археологічні матеріали (які до того ж свідчать про спадкоємність матеріальних пам'яток у цьому регіоні), і лінгвістичні дані. Згідно з археологічними дослідженнями, починаючи із середини І тисячоліття до н. є. слов'яни поділялися на східних і західних. Тоді ж формувалась і південна група слов'ян. У першій половині І тисячоліття до н. є. у південних районах Східної Європи крім слов'ян жили також пізні скіфи, сармати, готи, фракійці, які у IV-V ст. відійшли на південь і південний захід або ж були асимільовані слов'янським населенням.

Слов'яни - одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення. Точно час виокремлення її з індоєвропейської спільноти ще не встановлено. Як відомо, існує кілька концепцій про прабатьківщину слов'ян. Так, згідно з дунайською концепцією, яка походить з найдавнішого літопису - "Повісті временних літ" літописця Нестора, слов'яни довгий час жили на берегах Дунаю, звідки й почали розселятися. За другою концепцією - вісло-одерською - прабатьківщиною слов'ян була територія сучасної Польщі. Згідно з третьою концепцією, яку підтримує переважна більшість дослідників, давні слов'яни розселялися між Дніпром і Віслою. Ґрунтуючись на археологічних даних, багато вчених роблять висновок, що слов'яни (протослов'яни), принаймні від часу виокремлення їх у II тисячолітті до н. є. з індоєвропейської спільноти і до раннього середньовіччя (коли їх існування було зафіксовано писемними джерелами й підтверджено археологією), змінювали місця свого проживання. Тому кожна з наведених концепцій, найімовірніше, фіксує той чи інший етап розселення слов'ян на початку їхньої історії.

Писемні джерела І тисячоліття до н. є. фіксують розселення слов'ян на межі лісової і лісостепової зон у межиріччі Дніпра і Верхньої Вісли. Це підтверджують і нові археологічні матеріали (які до того ж свідчать про спадкоємність матеріальних пам'яток у цьому регіоні), і лінгвістичні дані. Згідно з археологічними дослідженнями, починаючи із середини І тисячоліття до н. є. слов'яни поділялися на східних і західних. Тоді ж формувалась і південна група слов'ян. У першій половині І тисячоліття до н. є. у південних районах Східної Європи крім слов'ян жили також пізні скіфи, сармати, готи, фракійці, які у IV-V ст. відійшли на південь і південний захід або ж були асимільовані слов'янським населенням.

Примечаний нет.

2000-2024 © Copyright «Kursovaja.su»