![](pic/pageID.gif) |
Трансформация Римского государства: от республики к империи ( Контрольная работа, 18 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Трансформация традиционной картины мира в художественной культуре России и Китая на начале ХХ века ( Курсовая работа, 42 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Третий Крестовый поход ( Реферат, 16 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Третьеиюньская монархия: создание, цели и разрушение ( Курсовая работа, 26 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Третьиюньская монархия и ее сущность ( Реферат, 20 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Три версии смерти Сталина ( Контрольная работа, 12 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Три основных политических центра на территории Руси: политический строй и управление. е6733 ( Контрольная работа, 26 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
ТРИПОЛЬСКАЯ КУЛЬТУРА ( Контрольная работа, 26 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Трудный путь становления демократии в Боливии ( Контрольная работа, 8 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Турецькі завоювання на Балканах (Украина) ( Реферат, 16 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Турецькі завоювання на Балканах (Украина) ( Реферат, 15 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Турция, Египет и Иран в годы первой мировой войны ( Контрольная работа, 10 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Тыл в годы Великой Отечественной Войны ( Реферат, 19 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Тюркские заимствования в английском языке. ( Реферат, 6 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Тюркское мировоззрение V-XV вв (Казахстан) ( Контрольная работа, 12 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
У истоков политико-правовой мысли. Типичные черты и особенности политико-правовых учений Древнего Востока ц24211 ( Контрольная работа, 12 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Увядзенне хрысціянства на беларускіх землях ( Контрольная работа, 11 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Углубление знаний об особенностях государственного строительства Германии в новейшее время и развития правовой системы Германии ( Реферат, 16 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
УГОЛОВНО - ПРАВОВАЯ ЮРИСДИКЦИЯ ЦЕРКВИ к23ы1 ( Контрольная работа, 15 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Уголовное право и процесс по Артикулу воинскому 1715 г ( Контрольная работа, 14 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Уголовное право по Псковской Судной грамоте ( Контрольная работа, 11 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Уголовный кодекс РСФСР 1922 года ( Курсовая работа, 30 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Указ Екатерины II по крестьянскому вопросу в 60-е годы. Причины, движущие силы, особенности крестьянской войны под предводительством Е. Пугачева, ее итоги 2005-17 ( Контрольная работа, 17 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Указ Екатерины II по крестьянскому вопросу в 60-е годы. Причины, движущие силы, особенности крестьянской войны под предводительством Е. Пугачева, ее итоги ( Контрольная работа, 17 стр. ) |
![](pic/pageID.gif) |
Указ Екатерины II по крестьянскому вопросу в 60-е годы. Причины, движущие силы, особенности крестьянской войны под предводительством Е. Пугачева ( Контрольная работа, 17 стр. ) |
|
|
![](/pic/fronted/spacer.gif) |
Тип: Контрольная работа |
Цена: 450 р. |
Страниц: 22 |
Формат: doc |
Год: 2012 |
Купить
Содержание
|
1) Східні слов'яни у давнині . Походження, розселення, заняття і суспільний лад.
2) Соціально-економічний розвиток незалежної України у 1991-2001 роках
3) Охарактеризуйте діяльність гетьмана П. Скоропадського
Список використаної літератури
|
Введение
|
Слов'яни - одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення. Точно час виокремлення її з індоєвропейської спільноти ще не встановлено. Як відомо, існує кілька концепцій про прабатьківщину слов'ян. Так, згідно з дунайською концепцією, яка походить з найдавнішого літопису - "Повісті временних літ" літописця Нестора, слов'яни довгий час жили на берегах Дунаю, звідки й почали розселятися. За другою концепцією - вісло-одерською - прабатьківщиною слов'ян була територія сучасної Польщі. Згідно з третьою концепцією, яку підтримує переважна більшість дослідників, давні слов'яни розселялися між Дніпром і Віслою. Ґрунтуючись на археологічних даних, багато вчених роблять висновок, що слов'яни (протослов'яни), принаймні від часу виокремлення їх у II тисячолітті до н. є. з індоєвропейської спільноти і до раннього середньовіччя (коли їх існування було зафіксовано писемними джерелами й підтверджено археологією), змінювали місця свого проживання. Тому кожна з наведених концепцій, найімовірніше, фіксує той чи інший етап розселення слов'ян на початку їхньої історії.
Писемні джерела І тисячоліття до н. є. фіксують розселення слов'ян на межі лісової і лісостепової зон у межиріччі Дніпра і Верхньої Вісли. Це підтверджують і нові археологічні матеріали (які до того ж свідчать про спадкоємність матеріальних пам'яток у цьому регіоні), і лінгвістичні дані. Згідно з археологічними дослідженнями, починаючи із середини І тисячоліття до н. є. слов'яни поділялися на східних і західних. Тоді ж формувалась і південна група слов'ян. У першій половині І тисячоліття до н. є. у південних районах Східної Європи крім слов'ян жили також пізні скіфи, сармати, готи, фракійці, які у IV-V ст. відійшли на південь і південний захід або ж були асимільовані слов'янським населенням.
|
Список литературы
|
Слов'яни - одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення. Точно час виокремлення її з індоєвропейської спільноти ще не встановлено. Як відомо, існує кілька концепцій про прабатьківщину слов'ян. Так, згідно з дунайською концепцією, яка походить з найдавнішого літопису - "Повісті временних літ" літописця Нестора, слов'яни довгий час жили на берегах Дунаю, звідки й почали розселятися. За другою концепцією - вісло-одерською - прабатьківщиною слов'ян була територія сучасної Польщі. Згідно з третьою концепцією, яку підтримує переважна більшість дослідників, давні слов'яни розселялися між Дніпром і Віслою. Ґрунтуючись на археологічних даних, багато вчених роблять висновок, що слов'яни (протослов'яни), принаймні від часу виокремлення їх у II тисячолітті до н. є. з індоєвропейської спільноти і до раннього середньовіччя (коли їх існування було зафіксовано писемними джерелами й підтверджено археологією), змінювали місця свого проживання. Тому кожна з наведених концепцій, найімовірніше, фіксує той чи інший етап розселення слов'ян на початку їхньої історії.
Писемні джерела І тисячоліття до н. є. фіксують розселення слов'ян на межі лісової і лісостепової зон у межиріччі Дніпра і Верхньої Вісли. Це підтверджують і нові археологічні матеріали (які до того ж свідчать про спадкоємність матеріальних пам'яток у цьому регіоні), і лінгвістичні дані. Згідно з археологічними дослідженнями, починаючи із середини І тисячоліття до н. є. слов'яни поділялися на східних і західних. Тоді ж формувалась і південна група слов'ян. У першій половині І тисячоліття до н. є. у південних районах Східної Європи крім слов'ян жили також пізні скіфи, сармати, готи, фракійці, які у IV-V ст. відійшли на південь і південний захід або ж були асимільовані слов'янським населенням.
|
Примечания:
|
Примечаний нет.
|
|
|