|
Спрямованими на заподіяння шкоди здоров'ю визнаються лише ті злочини, безпосереднім головним об'єктом яких є здоров'я іншої особи (потерпілого). Такими не вважаються злочини, заподіяння шкоди здоров'ю при яких є додатковим наслідком і здоров'я для них є додатковим об'єктом. Такі, наприклад, злочини, що передбачені ст. 194, 276,286,345, 346, 350, 392 КК.
Об'єктом усіх злочинів проти здоров'я є здоров'я іншої певної особи незалежно від його стану та аномалій. Кримінально-правова охорона здоров'я має універсальний характер. Вона не залежить від суспільних ознак особи потерпілого (його віку, громадянства, службового стану та ін.). Кримінальний закон рівною мірою охороняє здоров'я як квітучого юнака, так і здоров'я безнадійно хворої людини похилого віку, як героя, так і завзятого злочинця.
Заподіяння шкоди своєму власному здоров'ю утворює склад злочину лише у тих випадках, коли такі дії є засобом вчинення іншого злочину (наприклад, ухилення від військової служби членоушкодженням - ст. 409 КК України).
Кримінально-правова охорона здоров'я починається з часу початку народження людини і забезпечується до самої смерті.
Заподіяння шкоди здоров'ю виключає кримінальну відповідальність, якщо ця шкода була заподіяна:
а) у стані необхідної оборони, крайньої необхідності чи при затриманні злочинця (ст. 36, 38 і 39 КК України);
б) при лікуванні з погодження потерпілого (наприклад, ампутація ноги, резекція шлунка, пересадка нирки тощо).
|
На уровень вверх
Купить