Вступ………………………………………………………………..3
1. Михайло Петрович Старицький……………………………5
2. Марко Лукич Кропивницький……………………………..11
3. Іван Карпович Карпенко-Карий…………………………...16
Висновки…………………………………………………………..19
Список використаних джерел…………………………………… 21
|
Культуролог Бокань В. називає театр "синтетичним і узагальнюючим видом мистецтва". [1;77]. Це вид мистецтва, який акумулює драматургічний твір, тобто літературу, слово, пластичний рух, хореографію, музику, художнє оформлення, світло та архітектурно-просторове рішення сцени. Театр - це колективна творчість, оскільки у спектаклі об'єднуються зусилля драматурга, режисера, акторів, композитора, художника.
Засновинком українського професійного театру з повним правом вважається І.Котляревський. Він у 1810 році разом з М.Щепкіним створив театральну трупу, для якої написав п'єси "Наталка-Полтавка", "Москаль-Чарівник". Вони ж зіграли ролі головних героїв: І.Котляревський - Возного, М.Щепкін - Виборного.
У 1882 році було сформовано майбутній "Театр корифеїв" - трупу М.Кропивницького. До неї увійшли талановиті актори тодішнього театру - М.Заньковецька, М. Садовський, П.Саксаганський, М.Карпенко, Л.Квітка та інші. У 1885 році трупа вже налічувала близько 100 акторів і поділялася на дві: одна - під керівництвом М.Кропивницького, друга - М.Старицького. На початку ХХ століття в Україні налічувалися близько 300 театральних колективів. Багато з цих п'єс є провідними в сучасному театральному мистецтві.
|
1. Бокань В. Культурологія. - К., 2004. - 136 с.
2. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. - К., 2002. - 256 с.
3. Кисіль О.Г. Український театр. - К., 1968. - 260 с.
4. Козлов А.В., Козлов Р.А. Зародження і розвиток української драматургії. - К., 1998. - 134 с.
5. Комишанченко М. Михайло Старицький: Літературний портрет. - К., 1968.
6. Корифеї українського театру. Матеріали про діяльність театру корифеїв./Упоряд., вступ Л.О.Волошина. - К., 1982 - 309 с.
7. Пустовит А.В. История европейской культуры
|