Сьогодні багато керівників доходять висновку, що стратегічний менеджмент для них усе-таки є засобом, а не розкішшю чи непотрібним додатком, без якого можна обійтися. Його можна використати для того, щоб зробити свою компанію ще успішнішою, збільшити її вартість і отримати прибуток. Однак при цьому багато хто зіткнувся з тим, що система стратегічного управління, яку вони намагалися вибудувати, не працює. Ба більше, для підтримки система потребує великих ресурсів (людських, часових, фінансових тощо), і при цьому компанія не отримує очікуваного ефекту.
Для того щоб отримати відповідь на запитання "Чому?", хтось звертається до консультантів, хтось намагається знайти потрібну інформацію у книжках, хтось діє навмання. На практиці трапляється так, що компанія, навіть детально розробивши стратегію, не може її реалізувати. У чому ж причина цього? Швидше за все, на одному з етапів побудови було зроблено серйозні прорахунки.
|
1. Ансофф И. Стратегическое управление. М.: Экономика, 1989 [1, 2, 4, 8, 9, 11-18].
2. Базилевич Л.А., Соколов Д.В., Франева Л.К. Модели и методы рационализации и проектирования организационных структур управления. Л.: ЛФЭИ, 1991 [4, 9, 10, 15, 17].
3. Блейк Р.Р., Моутон Д.С. Научные методы управления. Киев: Наукова думка, 1990 [2, 6, 8-11, 15].
4. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. М.: "Дело", 1995 [1-7, 10, 11, 18].
5. Основы управления/ Под ред. В.П.Радукина. М.: Высшая школа, 1986 [1-3,5-12,15].
6. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: учебник для вузов. -3-е изд. -М.:Гардарики,1999
|