|
Термін "стратегічне управління" введено у вжиток на межі 60-70 років XX ст. для підкреслення різниці між: поточним управлінням на рівні виробництва (торговельно-технологічного процесу) і керівництвом, що здійснюється на вищому рівні управління фірмою.
Розробкою питань стратегічного управління займалось багато авторів: Грангер (1971), І. Ансофф (1972), Шендел і Хаттен (1972), Ірвін (1974) та ін.
О. Віханський давав наступне визначення: "Стратегічне управління - це управління організацією, яке спирається на людський потенціал як на основу організації, яке орієнтує виробничу діяльність на запити споживачів, гнучко реагує і проводить своєчасні зміни в організації, що відповідають збуренням з боку оточення і дозволяють досягти конкурентних переваг, і це дає можливість організації виживати в довготерміновій перспективі і досягти при цьому своїх цілей".
Дж. О'Шонессі стверджував: "Стратегія організації - це набір правил для отримання рішення" .
З погляду наукового аспекту проблеми єдності в розумінні сутності стратегії вченими не досягнуто.
|
На уровень вверх
Купить