1. Теорія фашистської держави...................................................................3

2. Поняття форми держави та її структурні елементи..............................6

3. Тести........................................................................................................17

4. Практичне завдання................................................................................19

Список літератури.......................................................................................22

Фашистська держава (від лат. фашіо - пучок, зв'язка; об'єднання) є одним із різновидів тоталітарного політичного режиму. Термін "тоталітарний" (лат. - увесь, повний, цільність, повнота) вживається для позначення державного ладу, який здійснює всеосяжний (повний, тотальний) контроль над усіма сферами суспільного життя та особистим життям громадян, спираючись при цьому на систематичне використання насильства. Першими цей термін на початку 20-х років XX ст. ввели до наукового вжитку італійські критики Б. Муссоліні, під керівництвом якого в Італії почала формуватися однопартійна фашистська система. Та незабаром Б. Муссоліні й сам перехопив це слово й увів його до політичного лексикону, проголосивши своєю метою створення "тоталітарної фашистської держави". Пізніше термін "тоталітарна фашистська держава" (також у позитивному значенні) використовували нацистські правознавці в Німеччині. Паралельно формувалося уявлення про фашизм як негативне політичне явище [10].

Власне теорія фашизму остаточно сформувалась у 50-х роках як наукове осмислення нацизму. У 1951 р. німецько-американський політичний мислитель Ханна Арендт опублікувала тритомну працю "Походження тоталітаризму", в якій містився і філософський аналіз фашизму як суспільно-історичного феномену. Вважається, що перша спроба систематизувати ознаки фашистського тоталітарного режиму була зроблена американським дослідником Карлом Фрідріхом у доповіді "Унікальний характер тоталітарного суспільства" (1954), в якій він сформулював п'ять ознак: офіційна ідеологія, якої всі зобов'язані дотримуватися і яка закликає до деякого кінцевого ідеалу суспільного устрою для всього людства; єдина масова партія, очолювана, як правило, вождем і організована суворо ієрархічно; повний контроль партії і бюрократії над збройними силами та громадськими організаціями; повний контроль над засобами комунікації; система тероризуючого поліцейського контролю з використанням фізичного і психологічного впливу. У 1956 р. у спільній праці К. Фрідріха та іншого американського політолога - Збігнєва Бжезінського "Тоталітарна диктатура і автократія" до цих п'яти ознак була додана шоста - централізоване управління всією економікою.

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К., 1996.

2. Авер'янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. - К., 2003.

3. Білоус А. О. Політико-правові системи: світ і Україна. - К., 2000.

4. Ильин М И. Политический дискурс: слова и смыслы. Государство // Полит. исследования. - 1999. - № 1.

5. Кувалдж В. Б. Президентская и парламентская республики как формы демократического транзита (российский и украинский опыт в мировом контексте) // Полит. исследования. - 1999. - № 5.

6. Ладиченко В. В. Поділ влади: Теорія і практика. - К., 2002.

7. Ребкало В. Національна держава. Втеча від самоприниження // Віче. - 1999. - № 6.

8. Рябов С. Г. Державна влада: проблеми авторитету й легітимності - К., 2001.

9. Рябов С. Г. Політологічна теорія держави. - К., 1999.

10. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. - Харків, 2001.

11. Шаповал В. М. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз. - К., 2004.

Примечаний нет.