Питання про державу, її поняття, сутність і роль в суспільстві з давніх пір належать до основоположних і гостродискусійних в державознавстві. Це пояснюється, щонайменше, трьома причинами. По-перше, названі питання прямо і безпосередньо торкаються інтересів різних шарів, класів суспільства, політичних партій і рухів. По-друге, ніяка інша організація не може конкурувати з державою в різноманітті виконуваних завдань і функцій, у впливі на долі суспільства. По-третє, держава - дуже складне і внутрішньо суперечливе суспільно-політичне явище.
Народжена суспільством, його суперечностями, держава сама стає суперечливою, суперечливими є її діяльність і соціальна роль. Як форма організації суспільства, покликана забезпечувати його цілісність і керованість, держава виконує функції, зумовлені потребами суспільства, а, отже, служить його інтересам. На думку К. Маркса, держава інтегрує класове суспільство, стає формою цивільного суспільства, виражає та офіційно представляє дане суспільство в цілому. Крім того, це організація по управлінню справами всього суспільства, що виконує загальні справи, що витікають з природи всякого суспільства. Вона є політичним інститутом всього населення країни, його загальним надбанням і справою. Без держави неможливі суспільний прогрес, існування і розвиток цивілізованого суспільства. Проте в класово-антагоністичному суспільстві держава, виконуючи загальносоціальні функції, все більше підпорядковує свою діяльність інтересам самого економічно могутнього класу, перетворюється на знаряддя його класової диктатури, набуває виразно вираженого класового характеру. Саме в цьому найбільш гостро виявляються суперечлива природа і роль держави.
|
1. Алексеев С. С. Государство и право. - М., 1998.
2. Коваленко Ф. С. Українське державне право. - К., 2000.
3. Общая теория права и государства. Учеб. для юридических вузов / Под ред. В. В. Лазарева. - М., 2004.
4. Протасов В.Н. Теория права и государства. - М., 1999.
5. Хропанюк В. Н. Теория государства и права. Учебник для вузов. - К., 1998.
|