|
Пристрасть до азартних ігор, прагнення ризикнути можна знайти практично в будь-якій культурі, включаючи й найпростішу й саму складну. Ризик може забезпечити ту розвагу, що неможливо знайти в безпечних границях пригорода, пропонує одержати шанс багато, проти мало. Для деяких він перетворюється в пристрасть, настільки ж сильну, як пристрасть до наркотиків.
Такі місця, як Атлантик Сіті, Лас Вегас пропонують перерва в життєвій одноманітності, місце, де азартні гравці можуть насолодиться невеликим ризиком, буфетом з недорогою закускою, може бути, навіть і із сумнівним шоу. Тисячі автобусів приїжджають щомісяця , привозячи пасажирів, які потім, точно приклеївшись до сотень ігрових автоматів, очікують, коли випадуть три вишеньки й ріка монет з веселим брязкотом поллється в підношення переможця. Спостерігати те, як великосвітські товстосуми виграють (і програють ) тисячі доларів теж може служити для них розвагою.
Лас Вегас залучає 14 мільйонів відвідувачів у рік. Протягом декількох днів відвідувач відколюється від своєї групи. На більші шоу рівень адреналіну підвищується стрибкоподібно в міру появи в програмі слизьких жартів, напівголих довгоногих красунь, посиленого звуку, що трясе нерви. Можна одержати дещо за безкоштовно: гра в кості для спокушених людей, ігрові автомати для ледарів, американське лото для шанувальників бинго. Харчування смачне й недороге.
Але, як представляє один письменник, справа обстоит, таким чином, тільки "три дні". На ранок четвертого наляканий, зведений з розуму Вегасом людина звичайно звикається. Занадто багато більших подій, занадто мало всіх інших. Центральна нервова система перевищує крапку критичного навантаження, мозок осідає й стовбурчиться, як спагетти, целую тиждень, що лежали в глибині холодильника. Жертва, що скульгавіла й благополучно просадившая гроші, починає тужити за будинком. Вегас зробив свою справу й з тобою.
Розділ 1. Теоретичні аспекти індустрії ігорного бізнесу
1.1 Процес еволюції ігорного бізнесу
У залишках матеріальної культури древньої людини археологи знаходять предмети, що застосовувалися в азартних іграх у Єгипті ще за 3500 років до н.е. Часто фігурки, малюнки на каменях або кераміку, зображують людей або богів кидаючими бабки (бабка-astragalus - це таранна кістка або міжфаланговий суглоб вівці або собаки) і користуючими рахункові дошки для підрахунку результатів гри. У багатьох розкопках доісторичних стоянок людини ще більш раннього періоду бабки виявляють у більших кількостях. Можливо, ще 40 000 років тому люди кидали ці кості в азартних іграх, але правила й порядок цих ігор повністю, звичайно, не відомі. Бабка - це нерівна чотирибічна кістка із двома круглими сторонами (опуклої й увігнутої). Кожна сторона її мала, імовірно, певну цінність в іграх, у яких застосовувалися бабки. У Греції й Римі в них грали дорослі й діти й навіть виготовляли їхньої копії з каменю й металу, прикрашені вирізаними фігурками. У бабки усе ще грають деякі арабські племена й деякі племена американських індіанців. У розкопках знайдені й "метальні палички", які також могли використовуватися в іграх. Вони зроблені з дерева або слонової кістки, мають довжину біля трьох дюймів (1 дюйм = 25,4 мм), квадратний або еліпсоїдальний поперечний переріз і різні стилізовані оцінки. Такі палички були знайдені в древній Британії, Греції, Римі, Єгипті й в Америці - у плем'я майя. (6)
Шестигранної кістки з'явилися задовго до Різдва Христова. Деякої кістки вирізалися з бабок, але більше станд
|
|
1. Арбузова Н.Ю. Организация обслуживания в гостиницах и туристических комплексах. Н.-Новгород: издательство "Штрих", 2001;
2. Елена Бакастова. "Монако. Земля Роллс-ройсов" Аргументы и Факты /2000
3. Чудновский А.Д. Гостиничный и туристический бизнес. М.: издательство "ЭКМОС", 1999;
4. Биржаков М.Б. Введение в туризм / Акад. туризма, Балт. междунар. ин - т туризма и др. - М.: Герда;СПб.:Нев.фонд, 2000;
5. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности. Учебное пособие. - М.: Ноллиджи. - 1996. - 312 с.
6. Кавказские Минеральные Воды/Под ред. проф. Кривобокова. - М.: Слово. - 1994. - 301 с.
7. Кучеров А.А. Вместе - сможем // Ставропольская правда . - 31 января. 1996. - С. 1
8. Кучеров А.А. Туризм станет маркой Ставрополья // Ставропольская правда. - 1997. 30 мая. - С. 2
9. Кучеров А.А. Шаг длиной в год // Ставропольская правда. - 1998. - 7 августа. - С. 7
10. Маринин М.И. О проблемах российского туризма // Экономика и жизнь. - 1995. № 31. С. 42.
11. Миляков О. Туризм - категория экономическая // Юридический вестник. - 1998. № 2. С. 5
12. Михайленко В. Доходы в копилку страны должен приносить туристско-курортный бизнес. // Кавказская здравница. - 1998. - 27 марта. - С. 12
13. Мурмуридис К. Не убивайте туризм. // Кавказская здравница. - 1999. - 5 ноября. С. 3
|
На уровень вверх
Купить