Вступ …………………………………………………………………………….. 3

1. Проблеми становлення та еволюції системи прав на чужі речі………... 5

2. Загальна характеристика прав на чужі речі…………………………………... 11

3. Право володіння чужим майном в системі цивільного права………….. 17

4. Право користування чужим майном (сервітути) за новим законодавством України………………………………………………………..

23

Висновки………………………………………………………………………… 33

Список використаної літератури…………………………………………….. 36

Питання створення системи речевих прав завжди посідало одне з ключових місць в наукових дослідженнях, присвячених проблемам речевого права. Актуальність постановки такого питання за часів Радянського Союзу обумовлювалась необхідністю обґрунтування специфіки правового статусу державних підприємств як власників майна. Сьогодні потреба вивчення окремих аспектів інституту речевого права зумовлена не стільки проблемами правозастосування, скільки потребою створення науково обґрунтованої системи речевого права відповідно до існуючих традицій континентальної правової системи. Очевидно, що вирішення цього питання неможливе без аналізу історичних джерел правового регулювання вказаного інституту і, перш за все, джерел Стародавнього Риму.

Ще недавно питання прав на чужі речі не були так широко обговорюваними у вітчизняній цивілістиці. Сьогодні ж цей повноцінний інститут цивільного права по праву зайняв своє місце в системі речевого права і, відповідно, наукові пошуки навколо нього значно активізувалися. Так, на сторінках вітчизняної наукової літератури досліджуються окремі види прав на чужі речі, їх правова природа, питання встановлення, зміни і припинення цих прав тощо. На фоні цього значно не вистачає праць, присвячених розробці теорії прав на чужі речі та їх систематиці. Так чи інакше всі ознаки названих прав, їх сутність, типологічні класифікації черпаються в працях переважно дореволюційних та зарубіжних учених. Такий стан справ є неприйнятним для мети розробки вітчизняної концепції речевого права. Оскільки сьогодні (особливо з огляду на процеси адаптації національного законодавства до стандартів ЄС) Україна має узагальнити напрацьований світовий досвід правового регулювання інституту парціарних прав та вибудувати систему, яка б гармонійно вписувалася в специфіку вітчизняного правопорядку і відповідала сучасним потребам.

Слід зазначити, що окремі аспекти піднятої проблематики вже були предметом дослідження деяких авторів, серед яких Ю.Барон, Л.Василевська, В.Васьковський, Б.Віндшейд, Г.Дернбург, І.Горонович, В.Копилов, І.Севрюкова, Є.Суханов та інші. Однак їх дослідження часто мали не меті не стільки формування певного цілісного уявлення про інститут прав на чужі речі, скільки вирішення окремих приватних завдань в контексті ширшої проблематики.

Як відомо, сутність прав на чужі речі полягає в тому, що будучи похідними від права власності і маючи обмежений зміст, права на чужі речі надають уповноваженій особі - титульному володільцю - можливість впливати на річ без участі власника, у рамках, встановлених законом або договором. При цьому ознаками таких прав в порівнянні з іншими речевими правами (правом власності) називають: 1) обмежений зміст прав на чужі речі; 2) похідний і залежний характер від права власності; 3) об'єктом таких прав виступає нерухомість; 4) їм властиве право слідування; 5) їх види, характер і зміст визначаються виключно законом; 6) закон закріплює вичерпний перелік прав на чужі речі; 7) реалізуються незалежно від волі власника; 8) мають абсолютний захист проти всіх третіх осіб, у тому числі від власника; 9) надають їх суб'єктам можливість користуватися річчю. Однак, не всі названі ознаки дозволяють відокремити права на чужі речі від інших речевих прав.

Методологічну основу курсового дослідження складає комплексне застосування загальнонаукових і наукових методів пізнання - діалектичного, логіко-юридичного, порівняльно-правового, конкретно-соціологічного.

Об'єктом дослідження курсової роботи є інститут речових прав на чуже майно.

Предметом дослідження є особливості правового визначення інституту речових прав на чуже майно.

Метою курсової роботи є аналіз існуючих поглядів на правову природу інституту речових прав на чуже майно.

Перед нами поставлені наступні завдання: 1. Визначити доктринальні проблеми становлення та еволюції системи прав на чужі речі; 2. Навести загальну характеристику прав на чужі речі; 3. Проаналізувати особливості права володіння чужим майном в системі цивільного права; 4. Дослідити право користування чужим майном (сервітути) за новим законодавством України.

Поставлені питання зумовили наступну структуру курсової роботи: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел.

1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Преса України, 1996. - 80 с.

2. Цивільний Кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 40-44, ст.356. Голос України № 45 вiд 12.03.2003.

3. Бартошек М. Римское право: понятия, термины, определения. - М., 1989.

4. Гражданское право Украины /Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко/. Харьков: Основи,1996. - Ч.1.

5. Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права / Под ред. В.А.Томсинова. - М., 2003.

6. Довгерт А. Система приватного права та структура нового Цивільного кодексу України // Українське право. - 1997. - №1. - С. 26.

7. Мазур О.С. Цивільне право України. Навч. пос. - К.:Центр навчальної літератури, 2006. - 384 с.

8. Мельник М. Володіння за новим Цивільним кодексом України // Право України. - 2004. - № 1. - С. 91.

9. Милан Бартошек. Римское право. - М.: Юрид. лит., 1989.

10. Нагнибіда B.I. Теоретичний аналіз правової природи речових прав на чужі речі // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнародної наук.-практ. конференції. 29-30 квітня 2004 p., м. Харків. - К., 2004.

11. Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право: Підручник. - К., 2003.

12. Покровский И.А. История римского права. - СПб., 1999.

13. Римское частное право: Учебник под ред. И.Б.Новицкого и И.С.Перетерского. - М.: Новый юрист, 1997.

14. Санфилиппо Ч. Курс римского частного права. - М., 2002.

15. Синайський В.И. Русское гражданское право. - М.: Статут, 2002.

16. Французский гражданский кодекс / Под ред. к.ю.н. Д.Г. Лавровой, пер. с фр. А.А. Жуковой, Г.А. Пашковской. - Спб., 2004.- 1099с.

17. Харитонов Є., Саніахметова И.О. Цивільне право України: Підруч. - К.. 2003.

18. Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. - Вид. 2, перероб. і доп. - К. : Істина, 2007. - 816 с.

19. Хвостов В.М. Система римского права:Учебник. - М.: Спартак, 1996.

20. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн. 1. - 736 с.

21. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар /За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. - К.:Істина. 2007. - 928 с.

22. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. - К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2004. - Ч. 1. - 896 с.

23. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права. - М.: Спаркс, 1995.

24. Ярема А. Г. та ін. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: [В 4 т.] / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В Кривенко, В. Г. Ротань. - Т. 1. - К.: А.С.К.;Севастополь: Ін-т Юрид. дослідж , 2004. - 928 с. (Нормат. док. та комент.)

Примечаний нет.