Вступ
Актуальність теми. 16 січня 2003 р. Верховна Рада прийняла новий Цивільний кодекс України. Цивільний (громадянський) закон держави — це перший і найголовніший закон після Конституції. У ньому закріплені, юридичне оформлені основні права і обов'язки особи - громадянина.
Частина 1 ст. 269 ЦК обгрунтовано стверджує: «особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом». Надзвичайно важливим і цінним є положення, яким визначається, що права особи не лише надаються державою, законом, а належать їй від народження. А ч. 2 ст. 25 цього Кодексу визнає: цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження; а у окремих випадках вона є у зачатої, але ще не народженої дитини (наприклад, право на спадок — ч. 1 ст. 1222 ЦК). Отже, право надається особі не законом, не державою. Закон лише юридичне оформлює, закріплює право особи, яким є забезпечувана суспільством «можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку в сфері свого приватного життя» (ст. 271 ЦК).
Новим ЦК детально регламентуються всі сфери сучасного суспільного життя об'єкти і суб'єкти цивільних прав та обов'язків, право власності і особисті немайнові права особи, право інтелектуальної власності та зобов'язальне право, види зобов'язань і спадкове право.
На позитивну оцінку заслуговують положення Кодексу, які регулюють всі види підприємницької діяльності (статті 113—166), а також види договірних зобов'язань (статті 626-1129).
Не можна визнати задовільним визначення поняття майна у ст. 190 ЦК. «Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки». Без визначення суспільної сутності речі вона не може визнаватися майном. Дикі тварини і птахи -речі, але вони не є майном. Не є і не можуть бути майном космічні речі — планети, зірки, астероїди, супутники тощо. Майном у цивільному праві і законодавстві називаються речі, створені працею людей для задоволення певних потреб, які мають вартість, ціну і попит. Матеріальні речі, що не мають цих властивостей, не визнаються і не можуть визнаватися майном. Розподіл матеріальних речей на майно і не майно має суттєве юридичне значення як предметів злочинів майнових (статті 185—198 КК України) і злочинів немайнових (статті 200, 216-217. 239-243, 245-246, 248-249 КК України). Взагалі правовий статус майна і речей, які не є майном, різний.
Не можуть визнаватися майном також юридичні обов'язки. Майнові обов'язки, по-перше, не речі, а, по-друге, вони не мають попиту. Тому називати майном речі взагалі і майнові обов'язки є помилкою.
Мета дослідження.
Виявити шляхом дослідження колізійні питання розмежування понять “речі” та “майна” в цивільному праві.
Основні завдання дослідження:
1) проаналізувати специфіку вживань понять “річ” та “майно” в цивільному праві;
2) визначити класифікацію речей;
3) дати визначення поняттю майна, як складового речового права;
4) охорактеризувати та порівняти поняття “річ” та “майно”
Об'єктом курсової роботи є дослідження об’єктів цивільних прав.
Предмет – поняття “речі” та “майна”.
Методи дослідження. У процесі теоретичного вивчення проблеми та науково-експериментальної роботи використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження:
• теоретичного характеру: аналіз наукової літератури та основних документів стосовно цивільного права, узагальнення отриманої інформації, системний аналіз та інтерпретація дослідницьких даних, класифікація;
• емпіричного характеру.
1. Поняття та види об'єктів цивільних прав
Одним із елементів цивільного правовідношення є об'єкт права 1 В усіх розділах Кодексу в тій чи іншій формі є терміни, безпосередньо пов'язані з об'єк¬тами цивільних прав. Все частіше засто¬совуються ці поняття у нових законодав¬чих актах України (в законах: "Про вла¬сність", "Про приватизацію державного житлового фонду", "Про приватизаційні папери" тощо).
З метою задоволення своїх інтересів суб'єкти цивільних прав вступають між со¬бою у різноманітні відносини з приводу того чи іншого об'єкта. Такі відносини можуть виникати заради придбання та пе¬ревезення речей, надання послуг, вико¬ристання права авторства на твори нау¬ки, літератури, мистецтва, захисту честі, гідності та ділової репутації. Із цього мож¬на зробити висновок, що об'єкт цивільно-правових відносин, або цивільних прав, — це певне конкретне благо, з приводу якого су¬б'єкти вступають у правовідносини. Такими благами можуть бути: 1) майно (речі та послуги); 2) ре¬зультати духовної та інтелектуальної діяльності; 3) осо¬бисті немайнові блага.
Під об'єктами права варто розуміти те, на що спрямовано права й обов'язки суб'єктів правовідносин. Об'єктами цивільного права є матеріальні і духовні блага, із приводу яких суб'єкти цивільного права вступають між собою в правові відносини.
Стаття 177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)] до об'єктів цивільних прав відносить:
- речі, у тому числі гроші і цінні папери, інше майно, майнові права;
- результати робіт і послуги;
- інформацію;
- результати інтелектуальної діяльності, творчої ліяльності у тому числі виключні права на них (інтелектуальна власність);
- нематеріальні блага.
Таким чином, перелік об'єктів цивільних прав поєднується в чотири групи:
- майно;
- дії;
- результати інтелектуальної (творчої) діяльності;
- нематеріальні блага.
Термін “майно” застосовується в цивільному праві неоднозначно. Часто під майном мають на увазі річ чи визначену сукупність речей. В іншім значенні вживають термін “майно”, коли під ним розуміють сукупність, яка має грошову оцінку грошову оцінку як речей, так і майнових прав. У цих випадках право на майно поширюється не тільки на речі, але і на належні доходи й інші права. Відомо і третє значення терміна “майно”. Під “спадкоємним майном” розуміють усі майнові права (активи) і зобов'язання (пасиви), що переходять від спадкодавця до спадкоємців.
У відомому змісті термін “майно” в українському праві можна порівняти з римським поняттям речей.
Поняття ж речі за українським правом набирає відповідного поняття по римському приватному праву.
Речі являють собою, по-перше, безпосередньо матеріальні об'єкти зовнішнього світу, чим відрізняються від інших видів об'єктів цивільних прав, що у своєму безпосередньому виді виступають як ідеальні об'єкти.
По-друге, речі - статичні об'єкти (на відміну від, наприклад, динамічних робіт і послуг), по своїй природі вони є результатом природних чи соціальних процесів (тоді як, наприклад, інформація є характеристикою і цими процесами, і самих речей).
По-третє, речі здатні безпосередньо задовольнити матеріальні потреби людини (що не під силу жодному іншому об'єкту цивільних прав). Предмети, що не володіють корисними якостями або корисні властивості яких ще не відкриті людьми, а також предмети,
|