Вступ

1. Види недійсних правочинів

1.1. Нікчемні правочини

1.2. Правочини з дефектами змісту

1.3. Правочини з дефектами волі

1.4. Правочини з дефектами суб'єктного складу

1.5. Інші види недійсних правочинів

2.Наслідки недійсності правочинів

2.1. Реституція, як основний правовий наслідок

2.2. Відшкодування шкоди

2.3. Огляд судової практики щодо наслідків недійсних правочинів

Висновок

Список використаної літератури

Прийняття Конституції України зумовило новий етап розвитку українського суспільства в напрямі створення суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Розвиток економічних реформ в умовах соціальних та політичних змін держави сприяв виникненню й утвердженню нових договірних інститутів та розширенню сфери цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Це зумовило збільшення кількості недійсних, зокрема нікчемних, правочинів. У зв'язку з цим одним із першочергових завдань юридичної науки має бути наукова розробка положень, що визначають умови чинності правочинів. Прийнятий 16 січня 2003 р. Цивільний кодекс України достатньо приділив уваги правочинам, в тому числі нікчемним, а також наслідкам, що вони породжують. При цьому значна кількість питань залишилася не вирішеною. Це підтверджується недосконалістю окремих правових норм, що регулюють відносини, пов'язані з учиненням таких правочинів, а саме: з визначенням підстав нікчемності правочинів, їх наслідками, відповідальністю сторін тощо. Зокрема, окремі нікчемні правочини за визначених законом умов можуть визнаватися дійсними, проте такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів у цивільному законодавстві відсутній. Немає єдиної точки зору стосовно багатьох спірних питань, що негативно позначається на механізмі захисту прав та законних інтересів сторін таких правочинів, а також стабільності договірних відносин. Це потребує не тільки формування законодавчих приписів, а й має вплив на правозастосовчу практику. Варто зазначити, що на сьогоднішній день нікчемні правочини та їх наслідки недостатньо дослідженні в українській юридичній науці [21, c.157].

1. Конституція України // ВВР України № 30 від 23.07.1996 р.

2. Цивільний кодекс України: - К.: Концерн Видавничий Дім Ін Юре, 2003. - 432 с.

3. Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 р.

4. Кримінальний кодекс України // Голос України від 19.06.2001 р.

5. Сімейний кодекс України // ВВР України, 2002, № 21-22, ст.135.

6. Гражданский кодекс Российской Федерации от 21 октября 1994 года.

7. Закон України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг від 15.12.1993 р. № 3689-XII // Відомості Верховної Ради України № 7 за 1994 р. від 15.02.1994 р.

8. Постанова Пленуму ВСУ Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України від 24 грудня 1999 р. № 12.

9. Постанова Пленуму ВСУ Про судову практику в справах про визнання угод недійсними від 28.04.1978 р. № 3.

10. Беницкий А.С. Уголовная ответственность за легализацию (отмывание) денежных средств и иного имущества, приобретенных преступным путем: проблемы квалификации и совершенствования законодательства. - Луганск: РИО ЛИВД, 2001. - С.1-6.

11. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. - М.: Статут, 2005. - С.148-149.

12. Голодницький Е., "Про види та наслідки нікчемного правочину" // Юридичний журнал. №11, -2004р.

13. Жеков В.І. Деякі питання визнання договору недійсним або неукладеним //Актуальні проблеми політики. - № 27. - Одеса, 2005. - С. 162-168.

14. Жеков В.І. Порушення моральних засад суспільства як підстава визнання правочину недійсним //Суспільство. Державо. Право. - Вип. 4. Цивільне право. - 2005. - № 4. - С. 26 - 30.

15. Жеков В.І. Правочини, що порушують публічний порядок: до характеристики складу //Науковий часопис "Університетські наукові записки". -№ 3(15).- Хмельницький, 2005. - С. 129 - 132.

16. Левитин А.Б. Вопросы публичного порядка в международном частном праве//Проблемы международного частного права. 1960. С.208.

17. Морозова Ю.Г. Оговорка о публичном порядке: теоретические основания и практика применения в России//Арбитражная практика. 2001. № 6. С.87.

18. Советское гражданское право. Под редакцией В. А. Рясенцева. Ч. 1. С. 196.

19. Цивільне право. Частина перша. Редакційна колегія: Боброва Д. В., Дзера О. В., Кузнєцова Н. С., Підопригора О. А. Київ Вен турі, -2004p. С.157 - 158.

20. Фролов Б.В., Вирішення спорів про визнання угод недійсними чи позовами податкових органів. Право України, 2004, № 12 с. 60.

21. Федорчук Д., Новели законодавства щодо підстав визнання правочинів недійсними // Юридичний радник, №3(11) червень 2006р.

Примечаний нет.