В Україні, як і в більшості сучасних демократичних держав, здійснення законодавчої влади доручається Основним Законом виборним представницьким органам. Зазвичай їх називають законодавчими зборами, або легіслатурами, під якими розуміють політичні інститути, влада яких визначається тим, що їх члени є представниками суспільства.
Проте законодавча діяльність не єдина в процесі функціонування представницьких органів, хоч і основна. Крім неї, цим органам властиві установча та контрольна функції.
Починаючи з XVII ст., вважалося, що функцією легіслатур є лише видання законів, що обгрунтував Д. Локк.
Проте ситуація в сучасному світі докорінним чином відрізняється від згаданого періоду, коли втручання держави в соціальні справи було мінімальним абож його взагалі небуло.
У сучасних умовах ускладнення суспільного життя, і відповідно, законодавчого регулювання, легіслатури не взмозі приймати закони з усіх питань. Тому закономірно, що їх роль у процесі прийняття рішень, які безпосередньо впливають на суспільну трансформацію, підвищується, а функція полягає у забезпеченні зв'язку з народом і виконавчою владою, завдяки чому суспільні потреби безпосередньо впливатимуть на механізм прийняття рішень виконавчою владою, якщо вони створюють труднощі, проблеми та несправедливості.
Проте для вирішення таких складних проблем необхідні експертні знання, якими парламентарі не володіють. Тому мета вищезгаданої функції - забезпечити зв'язок між різними групами інтересів, спеціалістів і політикою і гарантувати таким чином відкритість, готовність до компромісу і співробітнитства при розробці рішень.
|
1. Конституція України - К. 1996р.
1. Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" від 23 грудня 1997 року.
2. Закон України "Про комітети Верховної Ради України" від 04 квітня 1995 року.
3. Закон України "Про Рахункову палату Верховної Ради України" від 11липня 1996 року.
4. Постанова Верховної Ради України "Регламент Верховної Ради України" 27 квітня 1994 року.
5. Конституційне право України / підручник / В.Ф. Погорілко / Київ 1999р.
6. Конституційне право України / підручник /О.Ф. Фріцький / Київ 2004р.
7. Реферативний огляд чинного законодавства України. Законодавство про вибори//Бюлетень законодавства і юридичної практики. - К., 1998. - 375 с.
[1] Юридичний вісник України. - 2003. - 25 - 31 жовтня.
[2] Рішення Конституційного Суду України у справі за поданням Президента України щодо офіційного тлумачення частини другої ст.93 Конституції України (справа про позачерговий розгляд законопроектів) від 28 березня 2001р.// Конституційний Суд України. Рішення. Висновки. - 1997 -2001. -Книга 2. - К.: Юрінком Інтер. - с.355-357.
[3] Рішення Конституційного Суду України у справі за поданням Президента України щодо офіційного тлумачення частини другої і четвертої статті94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законопроектів Верховною Радою України) від 7 липня 1998р. №11-рп/98// Конституційний Суд України. Рішення. Висновки. - 1997 -2001.-Книга 1. - с.257-263.
[4] Висновок Конституційного Суду України від 4 липня 2001 р. №2-в (2001) у справі за зверненням Верховної Ради України "Про внесення змін до Конституції України" вимогам статей157 і 158 Конституції України" (справа про внесення змін до статті 81 Конституції України)//Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997-2001. - К.,2001. - С.458-461.
[5] Энциклопедический юридический словарь - с.266.
[6] Відомості Верховної Ради України. - 1998. - ст. 137.
|