книга Курсовая.Су
поиск
карта
почта
Главная На заказ Готовые работы Способы оплаты Партнерство Контакты Поиск
«Виды плановых исследований» ( Контрольная работа, 26 стр. )
«ОРГАНИЗАЦИЯ ФИНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТА НА ПРЕДПРИЯТИИ (НА ПРИМЕРЕ ОАО «TRADE MASTER»)» ( Дипломная работа, 95 стр. )
«Оценка стратегии роста продаж авторемонтных лакокрасочных материалов» ( Дипломная работа, 91 стр. )
«Проблемы стимулирования персонала на предприятиях торговли». ( Доклад, 7 стр. )
«Разработка продуктово-рыночной стратегии малого предприятия» ( Дипломная работа, 79 стр. )
«Разработка управленческого решения» вариант 107 ( Курсовая работа, 13 стр. )
«Разработка управленческого решения» вариант 118 ( Курсовая работа, 16 стр. )
«Разработка управленческого решения» вариант 229 ( Курсовая работа, 13 стр. )
«Разработка управленческого решения» вариант 320 ( Курсовая работа, 18 стр. )
«Теории агентских отношений и ассиметричной информации» Расчетная часть вариант №4 ( Контрольная работа, 20 стр. )
«Управление ресурсами и эффективностью хозяйственной деятельности предприятия» (по материалам ООО «Плюс») ( Курсовая работа, 40 стр. )
«Управление персоналом предприятия в рыночных условиях» ( Дипломная работа, 80 стр. )
«Управление коммерческой деятельностью предприятия ООО «Кубань-Айва» ( Дипломная работа, 92 стр. )
«Экономические методы управления» ( Контрольная работа, 15 стр. )
" Управление материальными ресурсами предприятия " ( Курсовая работа, 27 стр. )
" Функции управления. Состав, характеристика, механизм реализации в управленческом цикле " ( Реферат, 16 стр. )
"Агрегированный баланс фирмы "Аналитик" ( Контрольная работа, 8 стр. )
"Анализ влияния инфляции на финансовые результаты. (на примере ООО "Тойота Мотор")" ( Курсовая работа, 30 стр. )
"Анализ жизненного цикла организации и разработка рекомендаций по ее развитию" Анализ деятельности ОАО "Азовский оптико-механический завод" ( Курсовая работа, 43 стр. )
"Анализ и совершенствование системы контроля в организации" На примере: ЗАО "Телесвязьстрой" ( Дипломная работа, 88 стр. )
"Анализ стратегических возможностей и привлекательности отрасли FMCG на примере подотросли соков" 52345242 ( Курсовая работа, 45 стр. )
"арбитраж" ( Контрольная работа, 6 стр. )
"Баланс власти" ООО "Калетта" и его анализ 4 ( Курсовая работа, 30 стр. )
"БОЛЕЗНИ" ОРГАНИЗАЦИИ: СИМПТОМЫ И ПУТИ "ИЗЛЕЧЕНИЯ" ( Курсовая работа, 25 стр. )
"Выбор оптимальной организационной структуры управления (на примере концерна "Белресурсы предприятия ОАО "Черметремонт") (Белоруссия) ( Курсовая работа, 43 стр. )

Вступ

1. Основні зміни в соціально-класовій структурі українського суспільства на сучасному етапі

2. Соціологія культури, її основні проблеми та завдання

Висновки

Список літератури

Одним із найцінніших здобутків соціуму, який впливає на фундаментальні процеси в ньому, є культура. Спершу слово "культура" означало догляд землі. Згодом ним стали позначати все, що створила людина, а культурою вважати все, що відрізняє людину від природи. В цьому розумінні розвиток людства - це розвиток його культури.

Культура як соціальний феномен - явище складне, поліструктурне. Вона інтегрована в різноманітні сфери життєдіяльності людини. Звідси - неоднозначність самої дефініції культури, її логічної структури, сутності та форм. Кожне з визначень культури фіксує реальні й значущі риси та особливості культури, але жодне з них не є вичерпним. Культура як предмет соціологічного аналізу є сукупністю структур, процесів, пов'язаних з функціонуванням суспільства на різних рівнях розвитку, системою контролю за соціальною поведінкою (система соціальних структур і соціальних відносин щодо культурного феномену, особливості взаємодії культури як соціального інституту із суспільством).

Традиційно культуру розглядають як сукупність цінностей. Ціннісний вимір - один з найважливіших у культурі. Отже, у вузькому значенні культура - цінності, переконання, зразки, норми поведінки, притаманні певній соціальній групі, конкретному суспільству; у широкому - соціальний механізм взаємодії (засоби, способи, зразки) особистості, спільноти із середовищем існування (природним і соціальним), які забезпечують передачу досвіду та розвиток діяльності. Тобто культура є якісною характеристикою людської діяльності, наскрізною суспільною системою, яка пронизує все суспільство, всі його галузі й структури. Різноманітність виявів людської культури відповідає багатогранності людської діяльності.

Коли ми торкаємося фундаментальних процесів і законів розвитку суспільства в цілому, ми не спроможні всебічно розкрити проблему, не звертаючись до категорій соціальної структури, до соціальних інститутів, змін класової системи суспільства, рівня життя, проблем бідності і багатства та багатьох інших, які належать до компетенції соціології. Саме вона в змозі вирішувати всі питання в комплексі і дати загальну картину світу.

Основні тенденції перетворень соціально-класової структури в нашому суспільстві характеризуються: посиленням позицій ринкової економіки, зростанням числа зайнятих у приватному секторі і бізнес-діяльності, особливо молоді, менеджерів, поглибленням соціальної диференціації, появою принципово нових соціальних груп (фермерів, підприємців, банкірів тощо), зміною соціальної структури, соціальних пріоритетів. В якості одного із варіантів можна за рівнем добробуту виділити в сучасному українському суспільстві три основні страти: вищу, середню і нижчу. Класову структуру поступово змінює статусна ієрархія, яка формується на підставі освіти, рівня культури та ціннісних орієнтацій. Вісь соціального конфлікту пролягає не по лінії володіння чи неволодіння власністю, а по лінії володіння знаннями та контролю над інформацією.

Зазначимо, що особливу увагу К. Маркс і Ф. Енгельс приділяли виділенню в соціально-класовій структурі суспільства основних і провідних класів. Стосовно до сучасного їм капіталістичного суспільства - це пролетаріат і буржуазія, антагонізм між якими, на їхню думку, складав основний зміст соціального життя. Маркс та Енгельс твердо вірили в необхідність і неминучість перемоги пролетаріату в класовій боротьбі та в перетворення його в панівний клас. Принципово новими в цьому відношенні були положення марксизму про те, що класова боротьба обов'язково веде до диктатури пролетаріату і що сама ця диктатура є лише перехід до суспільства без класів. Разом з тим вони бачили, що соціально-класова структура капіталістичного суспільства не зводиться лише до класів-антагоністів, а включає також й інші класи і шари (селянство, землевласники, дрібна буржуазія, інтелігенція й ін.), яким, правда, вони приділяли меншу увагу, прогнозуючи їхнє неминуче поступове зникнення, розчинення серед основних класів.

Розглянемо основні зміни в соціально-класовій структурі українського суспільства на сучасному етапі та соціологію культури, її основні проблеми та завдання

Одним із найцінніших здобутків соціуму, який впливає на фундаментальні процеси в ньому, є культура. Спершу слово "культура" означало догляд землі. Згодом ним стали позначати все, що створила людина, а культурою вважати все, що відрізняє людину від природи. В цьому розумінні розвиток людства - це розвиток його культури.

Культура як соціальний феномен - явище складне, поліструктурне. Вона інтегрована в різноманітні сфери життєдіяльності людини. Звідси - неоднозначність самої дефініції культури, її логічної структури, сутності та форм. Кожне з визначень культури фіксує реальні й значущі риси та особливості культури, але жодне з них не є вичерпним. Культура як предмет соціологічного аналізу є сукупністю структур, процесів, пов'язаних з функціонуванням суспільства на різних рівнях розвитку, системою контролю за соціальною поведінкою (система соціальних структур і соціальних відносин щодо культурного феномену, особливості взаємодії культури як соціального інституту із суспільством).

Традиційно культуру розглядають як сукупність цінностей. Ціннісний вимір - один з найважливіших у культурі. Отже, у вузькому значенні культура - цінності, переконання, зразки, норми поведінки, притаманні певній соціальній групі, конкретному суспільству; у широкому - соціальний механізм взаємодії (засоби, способи, зразки) особистості, спільноти із середовищем існування (природним і соціальним), які забезпечують передачу досвіду та розвиток діяльності. Тобто культура є якісною характеристикою людської діяльності, наскрізною суспільною системою, яка пронизує все суспільство, всі його галузі й структури. Різноманітність виявів людської культури відповідає багатогранності людської діяльності.

Коли ми торкаємося фундаментальних процесів і законів розвитку суспільства в цілому, ми не спроможні всебічно розкрити проблему, не звертаючись до категорій соціальної структури, до соціальних інститутів, змін класової системи суспільства, рівня життя, проблем бідності і багатства та багатьох інших, які належать до компетенції соціології. Саме вона в змозі вирішувати всі питання в комплексі і дати загальну картину світу.

Основні тенденції перетворень соціально-класової структури в нашому суспільстві характеризуються: посиленням позицій ринкової економіки, зростанням числа зайнятих у приватному секторі і бізнес-діяльності, особливо молоді, менеджерів, поглибленням соціальної диференціації, появою принципово нових соціальних груп (фермерів, підприємців, банкірів тощо), зміною соціальної структури, соціальних пріоритетів. В якості одного із варіантів можна за рівнем добробуту виділити в сучасному українському суспільстві три основні страти: вищу, середню і нижчу. Класову структуру поступово змінює статусна ієрархія, яка формується на підставі освіти, рівня культури та ціннісних орієнтацій. Вісь соціального конфлікту пролягає не по лінії володіння чи неволодіння власністю, а по лінії володіння знаннями та контролю над інформацією.

Зазначимо, що особливу увагу К. Маркс і Ф. Енгельс приділяли виділенню в соціально-класовій структурі суспільства основних і провідних класів. Стосовно до сучасного їм капіталістичного суспільства - це пролетаріат і буржуазія, антагонізм між якими, на їхню думку, складав основний зміст соціального життя. Маркс та Енгельс твердо вірили в необхідність і неминучість перемоги пролетаріату в класовій боротьбі та в перетворення його в панівний клас. Принципово новими в цьому відношенні були положення марксизму про те, що класова боротьба обов'язково веде до диктатури пролетаріату і що сама ця диктатура є лише перехід до суспільства без класів. Разом з тим вони бачили, що соціально-класова структура капіталістичного суспільства не зводиться лише до класів-антагоністів, а включає також й інші класи і шари (селянство, землевласники, дрібна буржуазія, інтелігенція й ін.), яким, правда, вони приділяли меншу увагу, прогнозуючи їхнє неминуче поступове зникнення, розчинення серед основних класів.

Розглянемо основні зміни в соціально-класовій структурі українського суспільства на сучасному етапі та соціологію культури, її основні проблеми та завдання

Примечаний нет.

2000-2024 © Copyright «Kursovaja.su»