Вступ 3

Розділ І. 6

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В ПСИХОЛОГІЇ 6

1.1. Сутність процесу комунікації. 6

1.2. Роль комунікації в процесі формування особистості. 11

Висновки до І-го розділу 16

Розділ ІІ 17

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОМУНІКАЦІЇ НА ОСОБИСТІСНІ ЯКОСТІ ІНДИВІДА 17

2.1. Проблеми дослідження впливу комунікації на формування особистості. 17

2.2. Методи дослідження комунікації особистості. 21

Висновки до ІІ-го розділу 27

Розділ ІІІ. 28

ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ 28

3.1. Теоретичні засади дослідження 28

3.2. Організація та проведення дослідження. Обробка та інтерпретація результатів. 31

Висновки до ІІІ-го розділу 36

Загальні висновки 37

Список використаної літератури 39

Додатки 42

Актуальність роботи. Сучасний етап розвитку українського суспільства, що знаходиться на шляху долання кризових явищ, суттєво підвищує вимоги до рівня професіоналізму всіх без винятку спеціалістів, котрі зайняті в сфері суспільного виробництва. Крім фахової компетентності, необхідних знань, вмінь та навичок, майстерність працівників полягає також в наявності у них високої степені культури спілкування, без якої неможливо успішне керування людьми, висока ефективність групових виробничих процесів. Особливо це стосується державних службовців, керівників установ, підприємств, організацій. Високі комунікативні якості необхідні не тільки в державному управлінні, а й під час організації та веденні власного бізнесу. Комунікація в ході міжособистісного спілкування вимагає від індивіда розвитку певних психологічних рис та здібностей, і, в свою чергу, являється суттєвим фактором становлення особистості, її успішної соціалізації у професійному середовищі.

Окрім того, взаємовідносини людей сьогодні ускладнені високою щільністю та потужністю інформаційних потоків. Зріст обсягу інформації вимагає від працівників підвищеної оперативності в її обробці, а в вищих учбових закладах постійно існує проблема засвоєння великого обсягу знань. Соціальна дійсність вимагає від індивіда вміння ефективно засвоювати та обробляти в своїй свідомості значні масиви інформації. Тому разом з високою культурою спілкування психологічні можливості людини до її обробки є обов'язковими компонентами успішної комунікації в ході суспільно-корисної діяльності людей.

Численні аспекти комунікації є об'єктом дослідження різними галузями знань. Найбільш інтенсивно її вивчення відбувається в галузях технічних наук, особливо тих, які зайняті розробкою комп'ютерних інформаційних систем, мереж та ліній зв'язку, схем взаємодії людини з комп'ютерною технікою. Теорія комунікації виникла у середині ХХ століття разом з наукою кібернетикою, засновником якої вважається американський вчений Н. Вінер. Із цієї сфери поняття "комунікація" перейшло в природничі й гуманітарні науки та стало предметом дослідження філософії, соціології, біології, лінгвістики, семантики, економіки, культурології, педагогіки й набуло значення міждисциплінарного терміна.

Психологія вивчає комунікацію у розрізі здатності людини відображати світ, пізнавати його і регулювати свою взаємодію з ним, а так само розглядає чинники, що сприяють передаванню й сприйняттю інформації, мотивацію мовної поведінки комунікантів, обумовлену психологічними особливостями особистості. При цьому соціальна психологія досліджує психологію міжособистісної взаємодії, психологію малих груп, міжгрупових взаємостосунків, психологію натовпу і т.п. Розгляду комунікації як однієї з сторін спілкування присвячені праці К.О. Альбуханової-Славської, Г.М. Андрєєвої, О.О. Бодальова, Л.П. Буєвої, М.С. Кагана, С.Д. Максименка, О.М. Леонтьєва, О.О. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, Б.Д. Паригіна.

Особливим напрямом психологічної науки стало дослідження комунікативної активності особистості. В численних працях вітчизняних та зарубіжних авторів (А.В. Батаршев, Г.С. Васильєв, В.П. Казміренко, Л.М. Карамушка, А.А. Кідрон, Л. Кельман, Н.Л. Коломінський, С.Д. Максименко, Г. Міллер, К.К. Платонов, К.Роджерс, М. Форверг, Я.І. Шкурко та ін.) по-різному розуміється роль і місце комунікативних здібностей в становленні і розвитку особистості.

Різні аспекти комунікації та її впливу на психологічну сферу індивіда висвітлюються в дисертаціях сучасних українських науковців: С.М. Богдана, Н.Р. Вітюка, Г.В. Данченко, Н.Б. Завініченка, С.С. Макаренка, Т.О. Піроженко, С.В. Терещука, В.М. Фатуровой, В.П. Черевко.

Разом з тим працях вищевказані авторів недостатньо висвітлюється питання значення та ролі комунікації в формуванні особистості. Розглядаючи питання розвитку окремих комунікативних якостей та їх значення в професійній діяльності індивіда, дослідники мало приділяють уваги проблемі формування особистості в цілому. Тому дана робота ставить собі за мету проаналізувати вплив комунікації на формування особистості як інтегративного психологічного утворення.

Об'єкт дослідження - комунікаційна взаємодія в міжособистісному спілкуванні.

Предмет дослідження - процес формування особистості в ході комунікації.

Для досягнення мети дослідження передбачено виконання наступних завдань:

- проаналізувати степінь розробленості теми науковцями, узагальнити їх теоретичні напрацювання в області міжособистісної комунікації.;

- на основі теоретичного аналізу науково-методичної літератури з'ясувати потенціальні можливості психологічних методів для виявлення впливу комунікації на особистість;

- у результаті експериментального дослідження вивчити вплив комунікації на формування психологічних якостей особистості.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань було використано такі теоретичні методи: аналіз, осмислення й узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; емпіричні методи: спостереження, тестування, метод експертних оцінок, індивідуальні та групові бесіди.

1. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. - СПб., Питер, 2003. - 687с.

2. Андреева Г.М. Социальная психология. - М., 1996. - 376 с.

3. Бодалев А.А. Психология общения. - М., Издательство МПСИ, 2002. - 319с.

4. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб., Питер, 2005. - 520с.

5. Василик М. А., Вершинин М. С., Павлов В. А., Барабанова Н. Р., Бондарев А. Основы теории коммуникации. - М., Гардарики, 2003. - 615с.

6. Вітюк Н.Р. Психологічні особливості формування комунікативної готовності майбутніх учителів // Психологія і суспільство. - Тернопіль, 2001. - № 2. - С. 126-133.

7. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К., Либідь, 1997. - 376с.

8. Дунець Л.М. Психологія спілкування. - Хмельницький, Поділля, 2003. - 142с.

9. Каган, М.С. Мир общения: Проблемы межсубъективных отношений. - М., Политиздат, 1988. - 37 с.

10. Коммуникативная деятельность педагога. Краткий курс / Сост. Е.В.Яфарова. - Балашов: Изд-во "Николаев", 2004. - 160 с.

11. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К., Наукова думка. -1989. - С.134 - 194.

12. Крысько В.Г. Социальная психология: словарь-справочник. - М., АСТ, 2001. - 688с.

13. Леонтьев А.А. Психология общения. - М., Смысл, 1997. - 365с.

14. Ломов Б.Ф. Системность в психологии: Избранные психологические труды. - М., Институт практической психологии, 1996. - 384с.

15. Московичи С. Век толп: Историчний трактат по психологии масс. - М., Центр психологии и психотерапии, 1998. - 480с.

16. Нємов Р.С. Психологія: загальні основи психології. Книга 1. - Рівне, Вертекс, 2002. - 576 с.

17. Обозов Н. Н. Психодиагностика личности: Сборник психологических тестов / Академия психологии, предпринимательства и менеджмента. - СПб., 2000. - 112с.

18. Орбан Л. Е., Гриджук Д. М., Терещук В. М., Терещук С. В., Синютка Л. П. Психологія професійної діяльності і спілкування. - К., Преса України, 1997. - 191с.

19. Панок В.Г., Рудь Г.В. Психологія життєвого шляху особистості. - К., Ніка-Центр, 2006. - 277с.

20. Психодиагностика способности к общению, или Как определить организаторские и коммуникативные качества личности / (авт. и сост. А. Батаршев. - М., Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1999. - 176с.

21. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. - К., Видавничий центр "Київський університет", 1999. - 307с.

22. Психологический словарь. - М., Педагогика Пресс, 1996. - 298 с.

23. Психологічна енциклопедія: А - Я / О. Степанов (авт.-упоряд.). - К., Академвидав, 2006. - 424с.

24. Психологія /за ред. Ю.Л. Трофімова. - К., Либідь, 2005. - 560 с.

25. Робер М., Тильман Ф. Общие сведения о коммуникации //Хрестоматия по социальной психологи. - М., Международная педагогическая академия, 1994. - С. 134-216.

26. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В., Зелінська Т., Лисянська Т. Загальна психологія. - К., А.П.Н., 1999. - 461с.

27. Словарь практического психолога / С.Ю. Головин (сост.). - Минск, Харвест, 1997. - 800с.

28. Собчик Л.Н. Диагностика индивидуально-типологических свойств и межличностных отношений: Практическое руководство. - СПб., Речь, 2003. - 96с.

29. Тард Г. Социальная логика. - СПб., Социально- психологический центр, 1996. - 554с.

30. Татаркина Н.И. Психология общения в схемах и комментариях к ним: Учеб. Пособие. - Луганськ, ЛПУРК, 2001. - 46с.

31. Терещук С.В. Психолого-педагогічні детермінанти комунікативного потенціалу вчителя // Психологія професійної діяльності і спілкування. - К., Преса України, 1997. - С. 156 - 172.

32. Фатурова В.М. Інформаційна культура в процесі формування соціально-орієнтованої особистості // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - том V, частина 1. - С.246-252.

33. Черевко В.П. Принципи та методи формування комунікативної компетентності майбутнього менеджера. - Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 11. - К., НПУ імені М.П. Драгоманова. - 2000. - С. 447-454.

34. Ягупов В.В. Педагогіка. - К., Либідь, 2002. - 560 с.

Примечаний нет.