|
Одним із нагальних завдань сучасного суспільства стає проблема пошуку духовних орієнтирів. У цьому контексті актуалізується гостра потреба у формуванні нової парадигми світосприйняття, яка була б не лише не обмежена світоглядними орієнтаціями, але й значно розширювала б світогляд людини від раціонально-прагматичної зацікавленості до духовно-трансцендентних сенсів існування. Саме такі дослідження стають домінуючими в сучасних психологічних і релігієзнавчих дослідженнях. У цьому контексті особливо великі можливості відкриваються перед одним з основних структурних релігієзнавчих утворень - психологією релігії. Адже довше всього релігія "затримується" у сфері внутрішнього життя людини, на рівні її переживань. Саме тут релігія виступає як чинник, що пом'якшує пограничні ситуації людської екзистенції (тяжка хвороба, смерть близьких, фізичні та моральні страждання тощо). З іншого боку, ці вершини гігантського айсберга душевного життя посилюються соціально-економічною та політичною кризою, що так боляче вразила пострадянський простір у 90-х рр. минулого сторіччя і відлуння якої ми відчуваємо й дотепер.
На цьому фоні відбувся неймовірний сплеск релігійної активності, результатом якої стала поява так званих неорелігій різноманітного ґатунку: починаючи від поміркованих і закінчуючи досить екзальтованими, навіть деструктивними. Варто лише пригадати "Біле братство", яке стало не лише своєрідним "підручником з соціології релігії", але й із психології релігії. Події, що пов'язані з нейтралізацією згубного впливу "білих братів" показали, що дослідження такого таємничого духовного утворення як душа потрібні з нагальною необхідністю.
Історія розвитку західноєвропейської науки показує, що душа тривалий період була в полі зору науковців і мислителів. В різні часі питання душі і духовного являлась предметом розгляду таких титанів думки як Анаксагор, Платон, Арістотель, Лукрецій, Епікур. Нову парадигму розуміння душевної сфери буття заклало християнське віровчення і роботи таких відомих богословів як Квінт Тертулліан, Аврелій Августин, Ансельм Кентерберійський, Расцелін, П'єр Абеляр. Одночасно виникає і зміцнюється природознавча наука, повертаються спроби матеріалістичного пояснення світобудови. В працях Декарта, Лейбніца, Джордано Бруно, Гоббса, Спінози мають місце спроби раціонального аналізу душі. Психологічна наука, яка постала в середині ХІХ століття, вихолостила з предмету свого дослідження душу як ірраціональне поняття, наявність якого неможливо підтвердити емпіричними методами. Замість слова "душа" психологи вживають терміни "психіка", "свідомість", "розум", "Я-концепція" і досліджують доступні прояви нервової системи та рефлекси, тісно пов'язуючи їх з мотивацією людини.
Однак вже в середині ХХ століття широкому колу вчених стало зрозуміло, що матеріалізм є недостатньо перспективним шляхом дослідження не тільки душі, але й багатьох психічних явищ. В цей час міцніють вчення психологів, які віддавали пріоритет поєднанню матеріалістичного і ідеалістичних поглядів на душевну сферу людини: З. Фрейд, К. Юнг, Е. Фромм, А. Маслоу, Г. Оллпорт, Е. Еріксон, В. Франкл. Плідну роботу в області психології релігії проводили Д. Елкінд, Д. Капс, Л. Кольберг, Р. Нібур, Д. Фаулер, Л. Шерріл. В цей же час в межах радянської (а значить - і української) науки психологія релігії досліджувала не душу, а прояви психіки людей, які вважалися "отруєними" релігійним "опіумом".
Сьогодні вітчизняні науковці тільки повертаються до праць західноєвропейських вчених, які намагалися всупереч матеріалістичним принципам логічно і послідовно пояснювати душевні явища, зрозуміти співвідношення тіла, душі і духу. Такі спроби відносяться до діяльності науковців ХІХ - початку ХХ століття: Ф. Шлейєрмахера, Т. Фехнера, Г. Тіррела, Ф. фон Хьюгеля і особливо В. Джемса. По-новому сьогодні оцінюють діяльність українського філософа Г. Сковороди, який віддав багато зусиль, щоб проникнути у таємницю душі.
Незважаючи на це, вітчизняна наука не квапиться впроваджувати в життя "ненаукові" принципи та досліджувати такі трансцендентальні явища як дух і душа. Українська психологія релігії торкається цих понять поверхово, слабо пов'язуючи їх з психічним світом людини. Маловідомими залишаються праці сучасних західноєвропейських теоретиків душі, не беруться до уваги дослідження теологів та їх способи доведення наявності Бога, душі. Тому дана робота являється спробою в якійсь мірі заповнити цю прогалину.
Метою дослідження є аналіз поглядів вчених, яких можна вважати, що надали значного внеску в розвиток психології релігії стосовно розвитку понять "дух" і "душа".
Об'єктом при цьому виступає психічна сфера людини. Предметом - взаємодія та співвідношення душі, духу і тіла людського індивіда.
Для досягнення мети дослідження передбачено виконання наступних завдань:
- вивчити теоретичний добуток з вивчення душі і духу протягом історії європейської науки;
- проаналізувати доводи та аргументацію представників філософсько-психологічного напряму дослідження душевних явищ;
- розробити моделі взаємовідношення духу, душі і тіла в межах різних теоретичних концепцій сучасної європейської науки.
Методи дослідження. Для вирішення завдань, поставлених у роботі, використовувався ряд основних методів, зокрема: системний аналіз, історико-генетичний аналіз, структурно-функціональний аналіз, моделювання. Аналізуючи основні етапи становлення й утвердження різних концепцій душі, головна увага приділялась дотриманню загальноприйнятих для вітчизняного релігієзнавства принципів: об'єктивності, світоглядного плюралізму, позаконфесійності.
Робота структурно складається з вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури.
|
|
1. Біблія. Святе письмо Старого і Нового Заповіту.
2. Александер Ф., Селесник Ш. Человек и его душа: Познание и врачевание от древности и до наших дней / И.С. Козырева (пер.), И.Е. Киселева (пер.). - М., Изд. группа "Прогресс"-"Культура", 1995. - 607с.
3. Аристотель. Сочинения: В 4 т. / АН СССР; Институт философии / В.Ф. Асмус (ред.) - М., Мысль, 1975. - Т. 1. - 550с.
4. Войно-Ясенецкий В.Ф. Дух, душа и тело / святитель Лука (Войно-Ясенецкий). - Москва, Артос-Медиа , 2006. - 155с.
5. Джемс Вильям. Многообразие религиозного опыта // Русская Мысль, М., 1910. (з електронної бібліотеки на сайті http://psylib.kiev.ua/ )
6. Лубський В.І. Психологія релігії: Хрестоматія. Частина І. - К., Інститут економіки та права "КРОК", 2002. - 247 с.
7. Михайлов Ю.П. Наша душа. Онтология психической реальности. - СПб., Издательство Общества Русской Православной культуры Свт. Игнатия (Брянчанинова), 1997. - 326с.
8. Психологічна енциклопедія: А - Я / О. Степанов (авт.-упоряд.). - К., Академвидав, 2006. - 424с.
9. Релігієзнавчий словник/ (ред. А. Колодний. - К., Четверта хвиля, 1996. - 392 с.
10. Роменець В.А. Історія психології ХІХ-початок ХХ століття. - К., Либідь, 2007. - 832c.
11. Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології ХХ століття. - К., Либідь, 2003. - 990с.
12. Сельчёнок К. Карл-Густав Юнг: мозаика души. - Воронеж, НПО "МОДЭК", 1994.- 284с.
13. Тихолаз А.Г. Платон и платонизм в русской религиозной философии второй половины XIX- начала XX веков. - К., ВиРА "Инсайт", 2003. - 368с.
14. Уилбер К. Интегральная психология: Сознание, Дух, Психология, Терапия / пер. с англ. под ред. А. Киселева. - М., ООО "Издательство ACT", 2004. - 412с.
15. Філософський енциклопедичний словник / НАН України; Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди / В.І. Шинкарук (голова редкол.). - К., Абрис, 2002. - 742с.
16. Франк С.Л. Душа человека: Опыт введения в философскую психологию /Предмет знания. Душа человека. - Мн., Харвест, 2000. - С. 631-990.
17. Фромм Э. Психоанализ и релігія /Пер. с англ. А. Дегутис, А. Несавас. -Вильнюс, Минтис, 1981. - 144 с.
18. Фромм Э, Юнг К. Г., Уоттс А, Блис Р. Х. Что такое дзэн? / Н.В. Головина (сост.), С.В. Плотникова (сост.). - Львов; К., Инициатива: Airland, 1994. - 188с.
19. Чорі Ю.С. Все од Бога: Збірник легенд, переказів та оповідей про монастирі, церкви, каплиці, хрести, дзвони, віру, молитву, душу, Бога в Тройці Святій, Діву Марію, ангелів, апостолів, святих, церковнослужителів та їх чудодійність, а також про хворобу й земну людську смерть. - Ужгород, ІВА ПРОФІ, 2005. - 214с.
20. Шлейермахер Ф.Д. Речи о религии к образованным людям, ее презирающим: Монологи / С.Л. Франк (пер.). - СПб., Алетейя, 1994. - 344с.
|
На уровень вверх
Купить