Вступ…………………………………………………………………………..3

1. Поняття неправомірної поведінки………………………………………..6

2. Правопорушення: поняття, види та склад……………………………….18

3. Причини правопорушень…………………………………………………33

Висновки………………………………………………………………………39

Література…………………………………………………………………….42

Правила, що регулюють поводження людей, дії соціальних груп, колективів, організацій, у своїй сукупності складають соціальні норми. Соціальна норма - це правило соціально значимого поводження членів суспільства. Цілісна, динамічна система соціальних норм є необхідною умовою життя суспільства, засобом суспільного керування, організації і функціонування держави, забезпечення погодженої взаємодії людей, прав людини.

До соціальних норм відносять економічні, політичні, правові, моральні, релігійні, естетичні інші норми.

Соціальні норми по своїй природі означають визначений стандарт поводження. При виділенні різновидів норм враховується спосіб усвідомлення і регулювання поводження, форми санкцій за недотримання норм.

Людина, у своєму поводженні може або дотримувати цих норм, або відступати від них. Однак, недотримання ряду соціальних норм викликає застосування різних санкцій у відношенні особи, що їх порушила. Застосування санкцій регламентується різними документами, прийнятими в даному суспільстві, з урахуванням його особливостей (національних, територіальних і ін.). У нашій країні санкції за порушення правових норм (правопорушення) визначаються Кримінальним Кодексом, Кодексом про адміністративні правопорушення, Цивільним Кодексом.

Правопорушення, є порушення права, акт, противний праву, його нормам, закону. Актуальність курсової роботи полягає в тому, що здійснити правопорушення - означає "переступити" право.

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Голос України. - 1996. - 13 лип.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. - К.: Парламентське видавництво, 1997. - С.8-9

3. Кримінальний кодекс України: Нормативні акти кримінально - правового значення. - К.: А.С.К., 1997. - 320с.

4. Кодекс законів про працю України. Офіційне видання. - К.: Парламентське видавництво, 1997. - 144с.

5. Цивільний кодекс України. Офіційне видання . - К.: Парламентське видавництво, 1997. - С.77-83

2. Література

6. Денисов Ю.А. Общая теория правонарушения и ответственности. - Львів, 1983. - С.368-376

7. Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / А.М.Колодій, С.Л.Лисенков та інші. -К.: Юрінком Інтер, 2000. - 320с.

8. Котюк І.І. Основи публічного права України. - К.: Логос, 1998. - С.106-138

9. Кудрявцев В.Н. Правонарушение: их причины и предупреждение. - М.: Московский рабочий, 1977. - 78с.

10. Лазарева В.В.Теория права и государства: Учебник для юридических вузов.- М.: Право и Закон, 1996. - 424с.

11. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность. - М.: Юридическая литература, 1985. - 192с.

12. Марченко М.Н. Общая теория государства и права: Теория права. Т. 2. - М., 1998. - 656с.

13. Молдован В.В. Основи держави і права. - К.: Юмана,1997. - 176с.

14. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. - К.,1994. - 238с.

15. Скакун О.Ф. Теория государства и права. - Х.: Консум, 2000. - 702с.

16. Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в следственной и судовой практике. - К.: Юринком, 1995. - 208с.

Примечаний нет.