Агіографічна проза Київської Русі

З оригінальних збереглися "Житія Бориса і Гліба", "Житіє Феодосія Печерського", "Житіє Антонія Печерського", написані переважно наприкінці ХІ - на початку ХІІ ст.

На житії Бориса та Гліба, Нестора можемо найліпше побачити, чим відрізняється житіє від оповідання.

Нестір починає з молитви, де просить, незважаючи на "грубість та нерозум'я серця" його, допомоги Божої в цій праці. Він переказує лише те, що чув від деяких "христолюбців", прохає вибачення читачів, "братії", за свою "грубість". Житіє починається довгим вступом, що подає історію людства від створення світу до поширення християнства. Милосердний Бог побажав (хоча в "останні дні") приєднати і Русь до християнства. Нестор нагадує євангельське оповідання про виноградник, до якого господар шукав робітників.

Перша частина житія оповідає про князя Володимира, його охрещення, зовсім не згадуючи при тому про роль греків під час охрещення Русі. Згадавши синів Володимира, Нестор зупиняється на Борисові, оповідаючи про його молодість, про любов до книг, молитви, бажання йти слідами угодників Божих. Про Гліба, "дитину тілом, але дорослого розумом", Нестір оповідає як про великого приятеля Борисового, про його "милостиню", допомогу "жебракам, вдовицям і сиротам". Характеристика Бориса та Гліба закінчується порівнянням їх зі святими, за якими вони дістали християнські імена (Борис-Роман, Гліб - Давид). Згадавши про те, що Борис уже дістав князівство, а Гліб залишився в батька, Нестор згадує, що Володимир послав Бориса проти ворогів. Тут починається власне історія смерті святих. Нестор укладає в уста святого Бориса "молитви" та не зупиняється детально на вчинках Святополка. У словах, молитвах та вчинках Бориса підкреслено його бажання не порушити своєї покори та слухняності старшому братові.

1. Александрова О. Старокиївська агіографічна проза. - К., 1999.

2. Білоус П. "Золота книга" української літератури - "Києво-Печерський патерик" у школі. // Українська мова і література в середній школі, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2003. - № 3. - С.28-38.

3. Білоус П. Давньоруська чи давньоукраїнська література? (До проблеми атрибуції періоду Київської Русі) // Слово і час. - 2001. - № 4.

4. Білоус П. Жанрова система української літератури (період Київської Русі) // Слово і час. - 2002. - № 2. - С.19-23.

5. Гавдьо А. Оригінальна література княжої Русі-України // Українська мова та література. - 2005. - число 18. - С.10-14.

6. Грицай М.С. Давня українська проза. - К., 1975.

7. Кріль Н. Література Київської Русі - правдиве дзеркало нашої славної історії та менталітету. // Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - № 2. - С. 26-29.

8. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. - Чернівці: Золоті лаври, 2001. - 636 с.

9. Літературна спадщина Київської Русі і українська література VІ - VІІІ ст.. - К., 1981.

10. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Т.Гром'яка, Ю.І.Коваліва, В.І.Теремка. - К.: ВЦ "Академія", 2006. - 752 с.

11. Перлини духовності: Твори української світської літератури від часів Київської Русі до 17 століття. - К., 2003.

Примечаний нет.