1. Відповідь на питання з теми: "Категорії естетики - "прекрасне"". 2

2. Відповідь на питання з теми: "Видова специфіка мистецтва". 5

3. Відповідь на питання з теми: "Естетика авангарду". 8

Література 13

Відповідь: Прекрасне - категорія естетики, в якій знаходять відображення і оцінку явища дійсності та творів мистецтва, які дають людині відчуття естетичної насолоди, які втілюють у предметно-чуттєвій формі свободу і повноту творчих і пізнавальних сил і здатностей людини в усіх областях суспільного життя: трудовій, соціально-політичній, духовній та ін. Прекрасне - основна позитивна форма естетичного освоєння дійсності. В ній знаходить своє безпосереднє відображення естетичний ідеал.

Людство завжди намагалося осягнути сутність категорії "прекрасне". Чому одна річ нам уявляється прекрасною, а інша - потворною? Відповідь на це питання становиться предметів філософських роздумів. Починаючи з античних мислителів, здійснюються спроби пояснити прекрасне з точки зору понять, які є доступні людському розуму.

На думку давньогрецьких філософів, основна причина того, що певна річ нам уявляється прекрасною, міститься в певних розмірах предмету, а точніше - домірності їх просторових показників: довжини, товщини, висоти. В кожній речі повинна бути гармонія співвідношень розмірів, тоді річ буде красивою. Такий підхід обумовив розробку категорійно-понятійного апарату, який застосовували давньогрецькі естети, щоб оцінювати красоту речей .

Гармонія (від грец. "harmonia" - домірність, стрункість, зв'язок). Сьогодні цим терміном позначають домірність частин або складових якогось предмету, речі чи навіть явища. В більш широкому розумінні під гармонією розуміють красу, такий стан речей і явищ, де всі їх складові настільки домірні один до одного, що виникає почуття прекрасного. Це слово вживають, наприклад, в таких реченнях: "Гармонійне життя", "Ця споруда гармонійно вписалася в архітектурний ансамбль міста", "Гармонійність стосунків між чоловіком і жінкою свідчить про міцність шлюбного союзу". Мистецтвознавці оцінюючи витвір мистецтва, завжди аналізують його з точки зору гармонійності складових частин. Наприклад: "Тон та гама кольорів чудово гармонує з загальним настроєм картини".

1. Волошко І.Є., Вечірко Р.М., Пітякова Т.С., Лук'яненко О.М., Терещенко В.В. Етика. Естетика: Навч. посіб. - К., КНЕУ, 2006. - 152с.

2. Естетика: Навч. посіб. / М. П. Колесніков, О. В. Колеснікова, В.О. Лозовой. - К., Юрінком Інтер, 2003. - 208 с.

3. Історія філософії: Словник. - К., Знання України, 2005. - 1199с.

4. Козловски Петер. Культура постмодерна: Пер.с нем.. - М., Республика, 1997. - 240с.

5. Левчук Л.Т. та ін. Естетика. - К., Либідь, 1997. - 322с

6. Леонардо да Винчи. Суждения о науке и искусстве. - СПб., Азбука, 2001. - 702 с.

7. Лихачев Д.С. Очерки по философии художественного творчества. - СПб., 1996. - 324с.

8. Личковах В. Авангард - постмодернізм - універсалізм: зміна парадигм некласичної естетики // Філософська і соціологічна думка. - 1996. - № 7-8. - С.15-22.

9. Лосев А.Ф. История античной эстетики: В 8 т. - Харьков, Фолио, 2000. - Т.1: Ранняя классика, 2000 - 621 с.

10. Лотман Ю.М. Об искусстве. - СПб., Искусство, 1998. - 704с.

11. Машкевич С.І. Прекрасне і наукове мислення. // Освіта. - 1999. - №3. - С. 29-34.

Примечаний нет.