Вступ..............................................................................................................3

1. Загальні положення права власності......................................................7

2. Підстави набуття і припинення права приватної власності

фізичних осіб (громадян)............................................................................13

3. Здійснення фізичними особами (громадянами) права

приватної власності.....................................................................................20

4. Захист права власності громадян...........................................................23

Висновки......................................................................................................32

Список літератури.......................................................................................34

Після таких невід'ємних прав людини, як право на життя і свободу, найважливішим невід'ємним її правом є право власності.

Право власності є найважливішим речовим правом, з яким пов'язуються всі інші речові права. Право власності належить до природних прав людини, є абсолютним правом і ніхто не може його порушувати. Праву власника протистоїть невизначена кількість людей, і на всіх них покладено обов'язок не порушувати права власника.

Історично право власності виникло не відразу, а пройшло довгий шлях. Найпершим вирізненням права власності в юридичному полі було визначення його при правопорушенні: річ підлягала поверненню лише тоді, коли було заподіяно злочин (делікт), отже, проглядався зв'язок не між річчю і тим, кому вона належала, а між втратою речі і злодійством.

Великого значення набував поділ речей на рухомі і нерухомі. Індивідуальна приналежність речі визначалася лише за відношенням рухомих речей до нерухомих, наприклад, землі, суб'єктивне право на них лишалося невизначеним.

Поняття права власності на нерухомість розвивається відповідно до соціального розвитку суспільства. З'являються поняття народу, племені, до землі має відношення громада, рід. Вони спільно користуються землею без чіткого визначення, що ця земля належить саме тому роду. У міру того, як плем'я, рід, союз племен осідають на землі, з'являється поняття, що то їх земля у протилежність чужим общинам і родам. І це вже стає вирізненням родової власності або власності громад.

Наступним етапом є поява сімейної власності. Власність однієї сім'ї протистоїть власності інших сімей, відповідно зменшується обсяг і значення власності громади. І тут треба відзначити особливий, публічно-правовий характер володіння землею - нею володіє не приватна особа, а член даної сім'ї або член даного союзу племен.

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Цивільний кодекс України. - К., 2004.

3. Закон України "Про власність" // Відомості Верховної Ради. - 1991. - №20.

4. Власник і право власності / За ред. Я. М. Шевченко. - К., 2004.

5. Державна та комунальна власність в Україні. - К., 2002.

6. Дзера О. В. Розвиток права власності громадян в Україні. - К., 2001.

7. Збірник офіційних документів Вищого арбітражного суду України. - К., 1997.

8. Право власності в Україні / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К., 2000.

9. Приватна власність в Україні. - К., 2002.

10. Пронська Г. В. Право колективної власності у підприємницькій діяльності в Україні // Концепція розвитку законодавства України. - К., 1996.

11. Семчик В. І. Право власності за Конституцією України. - К., 2002.

12. Спасибо И. Научно-практический комментарий Закона Украины "О собственности". - X., 1996.

13. Суханов Е. А. Система частного права // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. - 1994. - № 4.

14. Шевченко Я. М. Концепція права власності в сучасному українському суспільстві // Власник і право власності. - К., 2000.

15. Шевченко Я. М. Проблеми права власності і власників // Правова держава, вип. 10. - К., 1999.

16. Цивільне право України / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К, 2004.

Примечаний нет.