"Де немає свободи, там немає суб'єктивного права, а де немає закону, там немає об'єктивного права. Проте до цих двох засад приєднується новий елемент - влада, що має своїм призначенням охороняти закон та обмежувати свободу. Вона становить необхідну ланку будь-якого суспільного порядку". Б.Чичерін

На сьогодні ця фраза є також, і навіть більше актуальною, ніж за часів Б.Чичеріна. Зараз на прикладі нашої держави можна стверджувати це, спираючись по-перше: таке суб'єктивне право як свобода, закріплене в Конституції Україні, якій передбачаються такі принципи правового статусу особи: принцип свободи і рівності людей в своїй гідності і правах - всі люди є вільними і рівними в своїх правах і гідності (ст. 21); принцип невідчужуваності і непорушності прав і свобод людини (ст. 21); принцип невичерпності прав і свобод людини і громадянина, закріплених Конституцією; об'єм прав і свобод людини і громадянина, закріплений цим документом, може збільшуватися (ст. 22); принцип гарантованості і постійності прав і свобод - конституційні права і свободи не можуть бути скасовані (ст. 22); принцип права на вільний розвиток особи - кожна людина має право на вільний розвиток своєї особи, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших осіб, і має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всесторонній розвиток особи (ст. 23); принцип рівності конституційних прав і свобод громадян і їх рівності перед законом - не може бути привілеїв або обмежень по ознаках раси, кольори шкіри, політичних, релігійних і інших переконань, підлоги, етнічного і соціального походження, майнового стану, місцепроживання, за ознакою мови і ін. (ст. 24); принцип громадянства і свободи його зміни - громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство (ст. 25); принцип національного режиму для іноземців і осіб без громадянства, це означає, що іноземці і особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах, користуються такими ж

Примечаний нет.