1. Класифікація елементів, які входять до складу живих істот 3

2. Склад атмосфери. Її значення для біосфери 6

3. Властивості води. Її значення для біосфери 12

Література 18

В даний час спостерігається неймовірна плутанина в розподілі елементів по їх відношенню до живих організмів - на біогенні і абіогенні, на макро-, мікро- , а зараз вже і ультрамікроелементи, на ятрогенні (тобто неначебто і потрібні, але шкідливі), ессенціальні (життєво важливі) і умовно ессенціальні, на токсичні і умовно токсичні. Цю плутанину посилює антропоцентрізм, оскільки корисність, нейтральність або "шкідливість" того або іншого елементу для людини зовсім не означає таких властивостей для інших представників тваринного світу або для представників миру рослинного.

Всі перераховані вище класифікації по суті своїй штучні. Насправді, сам розподіл біогенних елементів на макро- і мікроелементи нагадує спробу підрозділити всіх тварин на "великих" (бегемот, кит, акула...) і "маленьких" (миша, колібрі, коник...). Так, залізо в тваринному організмі до порівняно недавнього часу відносили до макроелементів, але, переконавшися у тому, що понад 90% його пов'язано з гемоглобіном, "перевели" його в мікроелементи.

Більш того, всіх хімічних елементів в природі трохи більше ста, з них стабільних - всього 92. Із списку потенційних претендентів на роль життєво необхідних елементів можна виключити інертні гази, що явно не беруть участь в метаболізмі, і класичні "важкі метали". Цей список стає зовсім коротким. Проте, не дивлячись на величезну кількість досліджень, присвячених функціям окремих хімічних елементів в тваринному організмі, питання про те, які з 81 в ньому елементу (згідно даним полум'яної фотометрії), що знаходиться, дійсно життєво необхідні, а які присутні випадково, за рахунок попадання з їжею, водою і повітрям або принаймні можуть без збитку для організму заміщатися в метаболічних ланцюгах, залишається відкритим.

1. Бгатов А.В., Анохин С.М., Паничев А.М., Бгатов В.И. Основы адаптации животных организмов к альтернативной геохимической среде обитания // Природные минералы на службе человека. - Новосибирск, 1997. - C.141, 142.

2. Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.С. Микроэлементозы человека. - М., 1991

3. Дэгли С., Никольсон Д. Метаболические пути. - М., 1973

4. Ленинджер А. Биохимия: Молекулярные основы структуры и функции клетки. - М., 1974

5. Маглыш С.С. Общая экология. - Гродно: ГРГУ, 2001.

6. Запольский А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник - К: Вища шк., 2001. - 358 с.

7. Коробкин В.И., Передельский Л.В. Экология. - Ростов н/Д: Финикс, 2003.

8. Кучерявий В.П. Экологія. - Львів: Світ, 2000.

9. Степановских А.С. Экология: Учеб. для вузов - М: ЮНИТИДАНА, 2003. - 703 с.

10. Фелленберг Г. Загрязнение природной среды. Введение в экологическую химию. - М.: Мир, 1997.

Примечаний нет.