|
Наприкінці XVIII - у першій - половині XIX ст. переважна більшість українських земель -Лівобережжя, Слобожанщина, Правобережжя, Південь входили до складу Російської держави. Західноукраїнські землі - Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття - перебували під владою Австрійської монархії.
У 1772-1786 pp. тривав процес заміни польського законодавства на австрійське. Правові положення, обов'язкові на території Галичини, містилися у спеціальних збірниках, що включали "накази і закони для всіх"", "вироки", "мандати" та інші правові акти. Західноукраїнські землі стали місцем апробації нового законодавства Австрійської імперії. Так, у 1797 p. було затверджено і набрав чинності спочатку в Західній, а згодом і в Східній Галичині новий цивільний кодекс, що змінив польське цивільне законодавство, заклавши у нього основи цивільного законодавства Австрії. 1 січня 1812 р. на усій території Австрійської імперії було введено у дію новий цивільний кодекс, що являв модернізований варіант попереднього кодексу. У Північній Буковині цивільний кодекс було введено з 1 лютого 1816 p. Австрійським цивільним законодавством були закріплені найважливіші правові інститути феодальної власності [3, 112].
|
|
1. Історія держави і права України. Частина 1: Підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 ч. / А.Й.Рогожин, М.М.Страхов, В.Д.Гончаренко та ін. Ч.1. - К., 2003. - 648 с.
2. Історія України: ч.2. / Рибалко та ін. ч.2 - К., 2001. - 534 с.
3. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. - Львів.: Світ, 1996. - 296 с.
4. Тацій В.Я. Історія держави і права України. У 2-х томах. - Т. 1. - К., 2000. - 635 с
|
На уровень вверх
Купить