ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. Поняття та особливості цивільних правовідносин 5

2. Основні елементи цивільно-правових відносин 6

3. Види цивільно-правових відносин 13

4. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільно-правових відносин 18

ВИСНОВКИ 24

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 25

ВСТУП

У процесі здійснення різного роду діяльності як окремі індивіди (громадяни), так і організації цих індивідів вступають між собою в різні відносини, що у силу їхнього суспільного характеру одержали назву суспільних відносин. Багато з цих відносин регулюються нормами права і тому називаються правовідносинами.

Правовідносини являють собою форму, у якій абстрактна норма права одержує конкретне вираження. Реалізація норми права в конкретних правовідносинах виявляється в тому, що учасники цих правовідносин наділяються суб'єктивними правами й обов'язками, що гарантуються державою.

Правові відносини носять вольовий свідомий характер в якому виражається індивідуальна воля їх учасників. В одних випадках воля їх учасників виявляється на всіх стадіях, починаючи від їх виникнення і закінчуючи реалізацією, в інших же випадках вольовий характер правовідносин виявляється в процесі здійснення взаємних прав і обов'язків, які виникають не з волі сторін.

У більш широкому змісті вольовий характер правовідносин виражається в тому, що в цих правовідносинах виявляється воля держави, яка встановила визначені правила, якими регулюються права й обов'язки учасників подібних відносин. ?4, с. 60-61?1

Норми цивільного права, як і інші правові норми, регулюють суспільні відно¬сини за участю фізичних і юридичних осіб. При цьому суспільні відносини, бу¬дучи врегульованими нормами цивільного права, стають цивільно-правовими.

Отже, цивільно-правові відносини — це форма, завдяки якій норми цивільно¬го права реалізуються в житті.

Цивільно-правові відносини є різновидом правових галузевих відносин, тому їм властиві ознаки і правових відносин у цілому, і галузевих цивільно-правових зокрема. Останні виникають на підставі правових норм, і саме цей момент пояс¬нює регулюючий вплив права на суспільні відносини.

Учасники цивільно-правових відносин мають суб'єктивні права та обов'язки. Ознакою правових відносин є те, що здійснення суб'єктивних прав та виконання суб'єктивних обов'язків можуть забезпечуватися засобами державного примусу. Цивільно-правовим відносинам властива ця ознака. Щодо галузевих особливос¬тей цивільно-правових відносин, то вони зумовлені особливостями предмета і ме¬тоду цивільного права.

Виходячи зі сказаного вище, можна окреслити такі особливості цивільно-пра¬вових відносин:

а) це майнові (відносини власності і товарно-грошові) і особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права;

б) їхні учасники характеризуються майновою відокремленістю і юридичною рівністю;

в) суб'єктивні права та суб'єктивні обов'язки учасників цивільно-правових відносин виникають, змінюються і припиняються на підставі юридичних фактів. ?11, с. 78?1

1. Поняття та особливості цивільних правовідносин

Для задоволення своїх потреб люди вимушені вступати в різноманітні суспільні відносини. У міру того, як ці суспільні відносини врегульовуються нормами пра¬ва - вони переростають в правовідноси¬ни. Таким чином, правовідносини - це ча¬стина суспільних відносин, які врегульо¬вані нормами права.

Одним із наслідків зворотного впливу норм права на суспільні відносини є те, що учасники цих відносин наділяються певними правами і обов'язками відносно один одного, причому невиконання обо¬в'язків, тягне за собою застосування до порушника засобів, державно-примусового характеру. Врегульовані нормами ци¬вільного права суспільні відносини нази¬ваються цивільно-правовими відносинами. ?3, с. 36?1

Таким чином, цивільно-правові відносини — це майнові та особисті не¬майнові відносини (врегульовані нормами сучасного цивільного права між майново відокремленими, юридично рівними учасниками, що є носіями суб’єктивних цивільних прав та обов'язків, які виникають, змінюються, припи¬няються на підставі юридичних фактів і забезпечуються можливістю за¬стосування засобів державного примусу. ?11, с. 78?2

У цьому визначенні зазначені такі особливості циві¬льних правовідносин:

- по-перше, це певні майнові і деякі особисті немайнові відносини, а також відносини, що виникають в сфері інтелектуальної діяльності;

- по-друге, ці відносини виникають між суб'єктами на засадах юридичної рівності, незалежності, самостійності, вільного волевиявлення, що робить неможливим пану¬вання одного із суб'єктів над іншим, підпорядкування волі іншого своїй волі;

- по-третє, невиконання будь-ким із учасників право¬відносин взятих обов'язків або порушення чужих прав тягне за собою застосування до порушника засобів дер¬жавного примусу. Як правило, засоби такого примусу носять майновий

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України - 1996. - №30. – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. – К.: Парламентське видавництво. – 2003.

3. Бірюков І.А., Заіка Ю.О., Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К.: Наукова думка, 2000. – 301 с.

4. Гражданское право. Часть первая: Учебник./Под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 536 с.

5. Гражданское право. Том 1. Учебник./Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: “ПБОЮЛ Л.В. Рожников”, 2001. – 632 с.

6. Исаков С.Б. Юридические факты в советском праве. – М.: Юридическая литература, 1984.

7. Теория государства и права./Под ред. С.С. Алексеева. – М., 1985.

8. Харитонов Е.О., Саниахметова Н.А. Гражданское право: Учеб. пособие. – К.: А.С.К., 2001. – 832 с. – (Экономика. Финансы. Право).

9. Цивільне право України. – Т.1. – К., 1999.

10. Цивільне право України. Частина перша./ За ред. проф. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н.Приступи, В.М. Ігнатенка. – Х.: Право, 2000. – 368 с.

11. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн./За ред. О.В. Дзери. Н.С. Кузнєцової. – 2-е вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн. 1. – 736 с.

Примечаний нет.