1. Конституція Японії 1947 року. Особливості її прийняття….……………3

2. Форма та джерела правління…………………….……………………........7

3. Вищі державні органи влади…………………………………….…….…...8

4. Місцеві органи самоврядування та врядування…………………………..10

Література та джерела…………..………………………………………......16

Японія - унітарна держава, розділена на 47 префектур. Місцеве керування здійснюють виборні префектуральні збори. Головні посадові особи в префектурах - губернатори.

Ліберально-демократичні перетворення в області державного ладу були затверджені нової конституцією.

Робота над проектом майбутньої японської конституції почалася навесні 1946 р. на була доручена окупаційною владою палацовим колам. Політичні партії, з їх діаметрально протилежними ідейними позиціями, підготували свої проекти, центральне місце в які зайняв питання про відношення до імператорської влади.

Якщо консервативна партія дзиюто, наприклад, наполягала на збереженні імператорської влади, обмеженої тільки в праві на видання надзвичайних указів та ін., те радикальні вимоги японських комуністів зводилися до установленню в Японії "народної республіки".

Проект окупаційної влади виходив з неухильного дотримання наступних вимог: Японія повинна відмовитися від війни й знищити свої збройні сили; суверенітет повинен бути переданий народу, палата перів скасована; власність імператорського будинку повинна надійти у розпорядження держави. Японські міністри назвали це проект "устрашающє радикальним", заявивши, що він зовсім суперечить японським традиціям. Особливо бурхливе заперечення консервативних кіл викликали вимоги про заборону на війну й збройні сили, про передачу власності імператорського будинку, що, як вони затверджували, "порушить національну структуру", державі. Підготовлений у березні 1946 р. офіційний проект конституції був заснований на проекті окупаційної влади. У ньому був врахований ряд пропозицій з партійних проектів. Так, під впливом проекту японських комуністів у Конституцію було включене положення про право громадян вимагати відшкодування від держави у випадку заподіяння їм збитку незаконними діями влади (ст. 17, 40), а також про право японських громадян на "мінімальний рівень здоров'я й культурного життя" (ст. 25).

1. Всесвітня історія. Новітні часи. - К., 1993.

2. Буржуазная конституция на современном этапе. - М., 1983. - С. 195-215.

3. Иностранное конституционное право/ Отв. ред. В.В. Маклаков. - М., 1996. - С. 256-282.

4. Історія держави і права зарубіжних країн. - К., 2000.

5. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / В.О. Ріяка (керівник авт. кол.), B.C. Семенов, М.В. Цвік та ін.; За заг. ред. В.О. Ріяки. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 512 с.

6. Конституции зарубежных государств. - М, 1996.

7. Конституционное право зарубежных стран: Учебник для вузов / Под ред. М.В. Баглая и др. - М., 1999. - С. 554-577.

8. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. М., 1997. - С. 474-494.

Примечаний нет.