|
Коли людина говорить, що хотіла би відкрити свої думки, те чи належний він у цьому випадку свідомо висловлювати їх або залишитися замкнутим? Якщо людина говорить, що збирається відкрити свої думки й не робить цього, а замість цього пропонує помилкове висловлення, то це буде Falsiloquium, тобто неправда. Вона може виникнути тоді, коли інша людина не зможе припустити того, що я висловлю свою думку. Можна обдурити кого-небудь без того, щоб взагалі йому щось сказати. Я можу причинятися, можу робити таке висловлення, з якого іншої зробить висновки, бажані мені, але іншої не має права при цьому жадати від мого судження вираження внутрішнього настрою, і не вважається тому, що я обдурив його, тому що не клявся в щирості. Наприклад, коли я впаковуюся, інші думають, що їду, що мені й потрібно; при цьому вони не мають ніякого права жадати від мене пояснення мого наміру. Так надійшов відомий Лоу. Він будував і будував і коли всі думали, що він не виїде, він взяв та виїхав. Але я можу також створити неправду з наміром сховати перед іншими свої думки, і той може догадуватися, що я буду приховувати мої думки, щоб не дати скористатися правдою. Наприклад, коли ворог пристає до мене з ножем до горла й запитує, де я зберігаю гроші, то в цьому випадку я можу сховати мої думки, тому що він хоче скористатися правдою. Але це ще не Mendacium, тому що іншої знає, що я буду приховувати мої думки й що в нього немає ніякого права жадати від мене правди. Але припустимо, я дійсно заявляю, що хочу оголосити мої думки, і інший точно знає, що ніякого права не має вимагати цього від мене, оскільки він сам ошуканець, запитується: чи брехун я? Якщо іншої обдурив мене і я відплатив йому тим же, то в цьому випадку я не надходжу стосовно цієї людини несправедливо, а оскільки він сам обдурив мене, то не може й скаржитися. Але я все-таки є брехуном, тому що надійшов врозріз із правом людства. Відповідно до цього Falsiloguium може перетворитися в Mendacium, тобто в неправду, тоді, коли спрямована проти права людини. Стосовно тому, хто мене постійно обманював, я не надходжу несправедливо, якщо також йому брешу, але дію при цьому проти права людства, тому що діяв я не відповідно до умов і засобами існування людського суспільства, тобто проти права людства. Так, коли одна держава порушила мир, те інше не може через відплату надійти так само. Якби це мало місце, то не існувало б гарантії миру. Якщо, таким чином, що-небудь не суперечить навіть правам певних людей, то все-таки буде неправдою, тому що спрямовано проти права людства. Коли людина поширює неправдивих відомість, те цим самої завдає шкоди не якійсь конкретній людині, а - людству. Тому що якби це перетворилося в загальне правило, то понизилася б допитливість людей. Тому що тільки двома шляхами, крім спекуляції, я можу розширити свої пізнання - за допомогою досвіду й розповіді. Оскільки ж не у всьому можна переконатися самому, а розповіді інших містили б неправдиві відомість, та моя цікавість була б не задоволена. Одна Mendacium є, таким чином, - Falsiloquium in praejudicium humanitatis, хоча вона не буде спрямована проти певного jus quaeitum іншого. Юридично
|
|
1. Борев, Ю.Б. Эстетика: Учебник/Ю.Б. Борев-М,: Высш. шк., 2002. - 511с.
2. Шрейдер Ю.А. Лекции по этике: Учеб. пособ. - М.,1994.
3. Государственное право Германии. Том 2. М., 1994. С. 167.
4. Максимов Л.В. - Этика. Программа общего курса на философском факультете ГУГН.2002
5. Апресян Р.Г. - Этика. Общий курс. План и программа. - М., ИФ РАН, 2001
|
На уровень вверх
Купить