Вступ

1. Новий підхід Канта до етики

2. Етика обов'язку

3. Категоричний імператив

4. Політична етика Канта

Висновки

Список літератури

Іммануїл Кант народився 22 квітня 1724 року в східній частині прусського королівства, у Кенігсберзі. У своїх спогадах про батьків, Кант писав: "мої батьки, вихідці зі стану ремісників, були людьми зразкової чесності, моральної благопристойності і порядності, не залишивши спадчини (але також і боргів), дали мені виховання, яке, якщо дивитися на нього з морального боку, не могло бути кращим і за яке я, при кожнім спогаді про рідних, відчуваю безмірну вдячність". У 1740 році Іммануіл став студентом теологічного факультету Кенігсбергзького університету, куди він вступив по наполяганню батьків. Але щонайбільше його цікавили природознавство, філософія, математика. З 1746 по 1755 р., після закінчення університету він служив домашнім вчителем. І тільки в 1755 Кант починає викладати в рідному університеті. Хоча це було не дуже легко. Відповідно до правил йому довелося захистити три дисертації на протязі двох років. Перша дисертація надавала право на викладацьку діяльність, друга -на одержання звання приват-доцента. А третя - право на заняття посади екстраординарного професора, яку він одержав тільки в 1770 році. З 1786 року Кант займає посаду ректора університету, а в 1788 р. переобирається на другий термін. Приватне життя склалося вкрай нудно і монотонно. Він ніколи не був одружений. Ніколи не виїжджав за межі рідного міста, спілкувався тільки з друзями та своїми учнями. Ніколи не змінював своїм ще зі студентських років заведеним звичкам, підкоряючи усю свою діяльність суворому незмінному розпорядку. Улюблена приказка Канта: "жити треба головним чином для того, щоб працювати". І коли по стану здоров'я у 1797 р. він був вимушений відмовитись від читання лекцій, а через декілька років і займатися науковою діяльністю, йому життя почало вважатися тягарем. Як стверджують його біографи, 12 лютого 1804 року з почуттям полегшення і чи ледве не з задоволенням, великий філософ пішов з цього світу. Залишена Кантом спадщина понад двісті років вважається початком тих процесів, які згодом змінили увесь світ. Його критична філософія стала основою природничонаукового матеріалізму. Хоча в більш зрілому віці він прийшов до висновку, що для пояснення процесів життя тільки цього, як він називав - механістичного уявлення, недостатньо, але його теорія вже стала жити незалежним життям.

1. Андреев И.С., Григорьян Б.Т. Философия Канта и современный идеализм, М.: Наука, 1987 - 272 с.

2. Вопросы теоретического наследия И.Канта. - Калининград: Калининец, 1981. - 480 с.

3. Кант Е. Критика чистого розуму / Пер. з нім. та прим. І.Бурковського. - К.: Юніверс, 2000. - 501 с.

4. Кант И. Лекции по этике / Пер. с нем.: А.К. Судаков, В.В. Крылова; Общ. ред., сост. и вступ. ст. А.А. Гусейнова. - М.: Республика, 2000. - 430 с.

5. Мінаков М.А. Вчення Канта про віру розуму. - К.: Центр практ. філос., 2001. - 139 с.

6. Немецкая классическая философия. - М.: ЭКСМО-ПРЕСС; Х.: Фолио, 2000 - Т. 1: Право и Свобода: И.Кант. Г.Гегель. Ф.Шеллинг / Сост., вступ. ст. и коммент. В.В.Шкоды. - 781 с.

Примечаний нет.