|
ВСТУП
Сучасний стан розвитку економіки в Україні потребує постійної уваги до банківської системи в цілому і комерційних банків зокрема, проведення політики, спрямованої на створення сприятливих умов для стабільного та ефективного функціонування. Ця потреба обумовлюється тим, що банківська система України є одним із основних чинників політики економічного зростання.
Як і будь-яке підприємство, банк є таким же самостійним господарюючим суб’єктом. Мало чим відрізняються і завдання банку від підприємства – він вирішує питання, пов’язані із задоволенням суспільних потреб в своїй продукції і послугах, реалізацією на підставі отриманого прибутку, соціальних і економічних інтересів як членів його колективу, так і інтересів власника майна банку. Його відрізняють лише специфіка діяльності і пов’язані з цим особливості формування і використання прибутку.
Велика роль банків як опорних пунктів платіжного обороту народного господарства, однак на даному етапі розвитку банківської системи комерційні банки переживають важкі часи становлення. Багато з них цікавляться не прибутком, а яким чином вистояти та не поповнити ряди банкрутів. Це зв’язано не тільки з економічною нестабільністю в Україні, але й з тим, що діяльність банків пов’язана з великим ризиком, яким необхідно вміло управляти.
При сприятливих умовах та нормальних темпах розвитку народногосподарського комплексу в цілому добре розвиваються і банківські установи; а у випадку погіршення фінансового стану підприємств, дефіциту фінансів держави, в сфері фінансово-кредитних установ з’являються проблеми з вільними грошовими коштами, збільшується контроль з боку Національного банку та інших державних органів, що зменшує ініціативу і в кінцевому результаті впливає на наслідки роботи банківської установи, тобто прибуток. Тому проблеми розвитку банківської системи – це в першу чергу проблеми розвитку економіки в цілому.
В умовах, що склалися, виникла потреба швидко реагувати на зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на результат діяльності банку, тому питання аналізу фінансової діяльності банку є досить суттєвим і потребуючим уваги.
Розвиток банківської системи, її надійність в умовах ринкової економіки великою мірою залежать від стану і якості аналітичної роботи у центральному банку країни та комерційних банках. Аналіз діяльності банку повинен містити реальну та всебічну оцінку досягнутих результатів, висвітлювати позитивні й негативні аспекти його роботи, визначати конкретні шляхи вирішення нагальних проблем. Він є відправним пунктом ефективного управління як кожним конкретним комерційним банком, так і банківською системою в цілому, а також вихідною базою для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях [5].
Питання аналізу фінансової діяльності банку розглядається у роботах багатьох науковців. Так Ковбасюк М.Р., Зайцев А.П., Добров В.М. розглядають методику, яка поєднує вміння виконувати комплексні аналітичні роботи за оцінкою діяльності комерційного банку, його надійності, платоспроможності й ліквідності. У роботах Парасія-Вергуненко І.М. також висвітлено питання банківського аналізу як важливішої функції банківського менеджменту. У роботах Щибиволока З.І., Гуцайлюка З.В., Рудницького В.С. висвітлюються основні аспекти аналізу активів і пасивів, доходів, витрат, ліквідності та прибутковості капіталу банку.
Аналізом фінансової діяльності керуються при виконанні більшості банківських операцій оскільки ці результати дозволяють відповісти на питання, як забезпечити дохідність та ліквідність банку, витримати конкуренцію на ринку банківських послуг, здобути довіру вкладників та клієнтів.
Потреба у підготовці методичних рекомендацій щодо детального аналізу діяльності комерційного банку зумовлена насамперед переходом банківської системи України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Численні запити із цього приводу відповідних підрозділів Національного банку України, комерційних банків спонукали прискорити цей процес. Пропоновані методичні рекомендації ґрунтуються на єдиному підході до здійснення економічного аналізу банківської діяльності відповідно до МСБО, який передбачено Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ № 368 від 28 серпня 2001 р. [3].
Для проведення аналізу фінансової діяльності банку існує ряд методів. Кожен з них передбачає отримання результатів, що висвітлюють лише певні сторони діяльності банківської установи. Але, нажаль, універсального методу для отримання більш об’єктивної оцінки фінансової діяльності комерційного банку на сьогодні не існує. Для отримання більш об’єктивної картини про фінансову діяльність краще використовувати одночасно декілька різних методів для отримання більш об’єктивної картини.
Об'єктом аналізу є комерційна діяльність кожного окремого банку. А суб'єктами водночас можуть бути і комерційні банки, і їхні контрагенти, серед них – центральний банк, інші кредитні установи, аудиторські фірми, реальні й потенційні клієнти та кореспонденти, інші юридичні та фізичні особи.
Основна мета аналізу діяльності банку – забезпечити оптимальну структуру активних і пасивних операцій задля отримання в кінцевому підсумку максимального прибутку. За аналізом звітності визначають фінансову стабільність і надійність банку, доцільність і перспективи його подальшої діяльності.
Отже, за допомогою аналізу ставиться за мету виявити тенденції діяльності, звернути увагу на слабкі місця і посилити розвиток ефективних напрямів роботи. Тож оцінка фінансового стану є потрібною як для керівництва банку, щоб знати результати своєї роботи, так і для клієнта чи партнера, щоб знати свого контрагента.
Предметом аналізу банківської діяльності є моделі оцінки фінансової діяльності банку, що враховують причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів, які прямо або непрямо впливають на діяльність банку.
Метою дипломного дослідження є розробка практичних рекомендацій по удосконаленню процесу аналізу фінансової діяльності банку в сучасних умовах функціонування банківської системи, що значно підвищить ефективність діяльності банку.
Для досягнення мети дипломної роботи необхідно буде вирішити такі задачі:
? визначити рівень актуальності обраної теми;
? обґрунтувати необхідність аналізу фінансової діяльності банку та його практичну значимість для формування політики банку;
? провести аналіз теоретичних засад здійснення аналізу фінансової діяльності банківських установ;
? визначити та охарактеризувати джерела інформації для проведення фінансового аналізу діяльності банку;
? розглянути теоретичних основ існуючих методів та методик аналізу показників фінансової діяльності банку;
? розробити додаток, за допомогою якого можна буде проводити аналіз фінансових показників діяльності банківської установи.
1 ТЕОРІЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Роль фінансового аналізу у діяльності банку
У сучасних умовах одним з найдинамічніших секторів національної економіки є банківський, який демонструє високі кількісні темпи зростання масштабів своєї діяльності та істотний вплив на всі ланки економічної системи. Для ринкової економіки характерний дворівневий принцип побудови банківської системи. На першому етапі (вищому) рівні ієрархії перебуває Центральний банк, який здійснює нагляд та контроль за діяльністю комерційних банків і займається розрахунково-кредитним обслуговуванням їх. Комерційні банки – це другий рівень ієрархії дворівневої банківської системи. Вони займаються обслуговуванням підприємств, установ, організацій та населення. Їх часто називають кровоносними судинами економіки. “Комерційний банк можна розглядати як систему трансформації ресурсів та ризиків. Стан цієї системи визначається за певними системними показниками (характеристиками)” [17].
Банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб [1].
Банки виступають основними інститутами кредитно-грошової системи. Саме вони організують обіг значної частини кредитних грошей, що займають домінуюче положення в загальному обсязі грошової маси. Більш того, банки мають у своєму розпорядженні можливість створювати такі гроші і тим самим збільшувати їхню пропозицію.
Банківська система – сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів у їх взаємозв’язку, які існують в тій чи іншій країні в певний історичний період; складова
|
На уровень вверх
Купить