|
Вступ
Масова комп'ютеризація, яка почалася в кінці 80-х – початку 90-х роки XX сторіччя, привела до розвитку ринку комп'ютерів і програмного забезпечення, значно розширила сферу застосування електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), які все частіше підключаються до мережі широкого доступу.
Активно упроваджується автоматизована обробка бухгалтерської і іншої документації, «безпаперові» технології. Інформація, що міститься в комп'ютері, найчастіше не зберігається на папері. Комп'ютер став практично обов'язковим елементом робочого столу не тільки керівника підприємства, але і працівників.
Слідством цих процесів є кріміналізация сфери використання комп'ютерних технологій. Більшість таких злочинів здійснюються в кредитно-фінансовій сфері, проте комп'ютерну інформацію використовують і в «традиційних» злочинах, таких як шахрайство, фальшивомонетниця, лжепредпрінімательство, наприклад: для фальсифікації платіжних документів; розкрадання готівки і безготівкових грошей шляхом перекладу на фіктивні рахунки; «відмивання» грошей; повторного отримання виплат; покупок з використанням фальсифікованих або вкрадених кредитних карток; продаж таємної (конфіденційної) інформації.
Аналіз кримінальних справ, проведений співробітниками Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при Координаційному комітеті з боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України, показує, що мільйонний збиток сьогодні заподіюється внесенням свідомо помилкових відомостей в корпоративні інформаційні системи з метою розкрадання грошових коштів. У так званих центрах конвертацій проводяться операції з валютою в особливо крупних розмірах і т.д. [1].
Злочини у сфері автоматизованих систем все більше набирають транснаціональний, організований і груповий характер. З використанням телекомунікаційних систем злочину можуть бути зроблені, не виходячи з квартири або офісу, з комп'ютера, комп'ютерної системи на території однієї держави, і навіть декількох держав одночасно.
Так, під час розслідування діяльності клубу, який займався розповсюдженням дитячої порнографії, було затримано більше 100 чоловік організованої злочинної групи, члени якої знаходилися в 14 країнах світу – від Південної Америки до Австралії [2]. У операції по розкраданню грошових коштів з використанням електронних платіжних карток в одному з європейських банків було задіяно більше 300 представників азіатського регіону [3]. В зв'язку з цим особливий інтерес викликає вивчення особи суб'єкта протиправної діяльності у сфері використання комп'ютерних технологій.
Актуальність теми статті обумовлена тим, що подальше дослідження і вивчення суб'єкта протиправної діяльності у сфері використання комп'ютерних технологій сприяє удосконаленню рекомендацій по протидії комп'ютерної злочинності і має не тільки теоретичне, але і практичне значення.
1. Комп'ютерна злочинність: огляд кримінології
Суб'єкт злочину – це мінімальна сукупність ознак, що характеризують особу, злочин, що зробив, яка необхідна для залучення його до кримінальної відповідальності. Відсутність хоч би одного з цих ознак означає відсутність складу злочину. Саме особові якості людини і зовнішнє середовище в своїй взаємодії послідовно визначають мотивацію ухвалення рішення для злочинної діяльності у сфері використання комп'ютерних технологій [4].
Метою цієї статті є дослідження криміналістських і психологічних рис суб'єктів злочинів у сфері використання комп'ютерних технологій, визначення типових моделей різних категорій злочинців.
Необхідно відзначити, що проблеми суб'єктів злочинної діяльності у сфері використання комп'ютерних технологій неодноразово розглядалися в роботах П.П.Андрушко, В.Б.Вехова, П.Д.Біленчука, В.А.Голубева, В.Е.Козлова, В.В.Крилова, Г.А.Льовіцкого, Н.А.Розенфельд і ін. Вітчизняні і зарубіжні дослідження в цілому дають можливість намалювати портрет типового комп'ютерного злочинця, тобто відповідний профіль даного соціального типу [5]. Подальша робота по дослідженню криміналістських і психологічних рис киберпреступников дозволяє оптимізувати процес виявлення коло, серед яких вірогідніше за звістку пошук злочинця осіб, що, у свою чергу, сприяє повному і швидкому розкриттю і розслідуванню комп'ютерних злочинів.
Проведені соціологічні і криминолого-криміналістські дослідження, зокрема, в Австралії, Канаді, США, Німеччині допомогли розділити комп'ютерних злочинців по віку на три великі категорії:
• 11-15 років – переважно займаються злочинами з використанням телефонних мереж, кредитних карток і автоматів по видачі наявних грошових коштів;
• 17-25 років – займаються комп'ютерним хакерством;
• 30-45 років – використовують комп'ютери з корисливою метою і з метою шпигунства [6].
Обличчя, скоюючі комп'ютерні злочини, також можуть бути об'єднані в наступні три великі групи:
• особи, не зв'язані трудовими відносинами з організацією жертвою, але що мають деякі зв'язки з нею;
• співробітники організації, займаючі відповідальні пости;
• співробітники-користувачі ЕОМ, що зловживають своїм положенням.
Західні фахівці підрозділяють представляння небезпеки персонал на категорії відповідно до сфер діяльності:
1. Операційні злочини - скоюються операторами ЕОМ, периферійних пристроїв введення інформації в ЕОМ і обслуговуючими лінії телекомунікації.
2. Злочини, засновані на використанні програмного забезпечення, звичайно скоюються особами, в чиєму веденні знаходяться бібліотеки програм; системними програмістами; прикладними програмістами; добре підготовленими користувачами.
3. Для апаратної частини комп'ютерних систем небезпека здійснення злочинів представляють: інженери-системщики, інженери по термінальним пристроям, інженери-зв'язківці, інженери-електронщики.
4. Певну загрозу здійснення комп'ютерних злочинів представляють і співробітники, що займаються організаційною роботою: управлінням комп'ютерною мережею, керівництвом операторами; управлінням базами даних; керівництвом роботою по програмному забезпеченню.
5. Певну загрозу можуть представляти також різного роду клерки, працівники служби безпеки, працівники, контролюючі функціонування ЕОМ.
Особливу небезпеку можуть представляти фахівці у разі входження ними в змову з керівниками підрозділів і служб самої комерційної структури або пов'язаних з нею систем, а також з організованими злочинними групами, оскільки в цих випадках заподіюваний збиток від досконалих злочинів і тяжкість наслідків значно збільшуються. Наприклад, близько 90% зловживань у фінансовій сфері, пов'язаних з порушеннями у області інформаційної безпеки, відбувається при прямій або непрямій участі працівників банків, що діють або колишніх. При цьому на злочинний шлях часто стають найкваліфікованіші, категорії банківських службовців, що володіють максимальними правами в автоматизованих системах, - системні адміністратори і інші співробітники служб автоматизації банків.
Цікаву класифікацію і опис кожної групи суб'
|
На уровень вверх
Купить