Вступ…………………………………………………………………………………. 3

1. Поняття приватизації житла, її принципи, способи та учасники........................ 4

2. Оформлення права на приватизацію............................................................................ 7

3. Приватизація житла, що потребує капітального ремонту...................................... 9

4. Особливості приватизації окремих житлових об'єктів............................................ 11

Висновки................................................................................................................................... 13

Список використаних джерел............................................................................................ 14

Приватизація - явище об'єктивне, воно пов'язане з трансформацією суспільства до більш високого цивілізаційного рівня шляхом цілеспрямованих змін в інституті власності. Щодо останнього, то в теорії існують крайнощі: або інститут приватної власності, або інститут загальнонародної власності. Між ними знаходиться досить широке поле історичної практики, де відбувається пошук оптимальної структури у взаємодії державного й приватного секторів.

Ще недавно Україна мала суспільний устрій, який цілковито ґрунтувався на інституті загальнонародної власності. І переваги, й недоліки такого устрою загальновідомі. Однак з певних причин і тенденцій цей устрій як системне явище зійшов з історичної арени, але ще залишається ряд країн, які не відмовились від соціалістичної ідеї, зокрема сучасний Китай здійснює політику "побудови соціалізму з китайською специфікою".

Україна вибрала свій шлях постсоціалістичного розвитку, який передбачав трансформацію загальнонародної власності та утвердження принципів інституту приватної власності. Досить поширеною є думка, що саме приватна власність здатна забезпечити не лише економічні переваги (дієві стимули високопродуктивної праці, концентрацію та ефективне використання обмежених ресурсів), а й соціальні (особисту свободу людини, демократизацію суспільства). Однак існує й протилежна думка: приватна власність є більш ефективною за суспільну далеко не завжди, а лише за певних економічних і соціально-політичних умов. Як зауважується в Рекомендаціях парламентських слухань, "найбільшим прорахунком приватизації стало те, що вона була розпочата за відсутності стратегії розвитку держави, програми структурної перебудови економіки, концепції економічної безпеки держави та достатнього законодавчого забезпечення цього процесу". Приватизація без наявної стратегії економічного розвитку держави, без відповідної інфраструктури (розвинутого фондового ринку, належної правової бази захисту прав власності, механізмів її прозорого та ефективного перерозподілу тощо) могла бути лише волевиявленням окремих громадян, надто схильних до бізнес-процесів, з числа партійної, комсомольської, профспілкової та господарсько-управлінської номенклатури. Ця майбутня "бізнес-еліта" хотіла лише одного - легального привласнення державного майна. Для цього було необхідне правове поле, створення якого й започаткувала Концепція роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду (затверджена Верховною Радою України 31 жовтня 1991 року).

За роки приватизації, за даними ФДМ, роздержавлено майже 83 тис. об'єктів. До колективної форми власності перейшло понад 60 тис. об'єктів, до приватної - майже 23 тис. об'єктів. На початок 2003 року в державній формі власності лишилося 5% промислових підприємств, однак вартість їх основних фондів становить майже 40% вартості всіх основних фондів промислових підприємств України, тобто в державній власності залишилися найбільш фондомісткі підприємства. Роздержавлений сектор економіки має 34% основних засобів виробництва у вартісному вимірі, а у власності держави з урахуванням комунального майна (крім приватизованих підприємств, які створені поза межами приватизації) знаходиться 53,3%.

За всі роки приватизації надійшло понад 6,5 млрд. грн., переважна частина яких перерахована до Державного бюджету (майже 6 млрд. грн., в тому числі за 2000-2002 роки - 4,8 млрд. грн.). Це дало змогу вирішити багато соціальних питань, однак практично не торкнулося головної мети приватизації - модернізації та реконструкції промислового потенціалу. Тобто існуюча стратегія приватизації призвела до того, що мізерні кошти, отримані за реалізацію державного майна, було спрямовано на споживання, а не у фонд розширеного відтворення виробництва. Тепер у держави майже не залишилось загальнонародного майна і абсолютно немає накопичень, щоб поновити реалізовану частку - саме тому дослідження приватизації житла є актуальним.

1. Конституція України.

2. Цивільний Кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 40-44, ст.356. Голос України № 45 вiд 12.03.2003.

3. Житловий кодекс Української РСР від 30.06.1983.

4. Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.92р.

5. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р.

6. Постанова Кабінету Міністрів України "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 8.10.1992 р, № 572.

7. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану заходів щодо користування комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей" від 29.01.2003 p., №40.

8. Положення Державного комітету України по житлово-комунальному господарству "Про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян" від 15 вересня 1992 р. № 56.

9. Григоренко Є. Приватизація в Україні: досягнення і недоліки // Фондовый рынок. -2000. - №18. - C. 2-5.

10. Державна та комунальна власність в Україні : Збірник нормативних актів / Под ред. В.С.Ковальського. -К.: Юрінком Інтер, 2002.-430 c. - С. 351-400.

11. Климов О., Ємченко В. Приватизація: стратегія завершального етапу. // Економіст. - №8. - 2003. - С. 28-30.

12. Коваленко Г. І. Приватна власність на житло: Закон і реальність. - К.: ДАЖКГ Держбуд України, 2001.

13. Наслідки та перспективи приватизації в Україні. Фонд державного майна в Україні. - Київ, 2003.

14. Парламентські слухання на тему: "Наслідки і перспективи приватизації е Україні" (короткий огляд процесу приватизації). Верховна Рада України. - Київ, 2003.

15. Птащенко Л.О.Шляхи вдосконалення законодавства про приватизацію та банкрутство // Формування ринкових відносин в Україні. -2003. - №7-8. - C. 21-23.

Примечаний нет.