1. Принципи поділу влади. 3

2. Походження і сутність партій. 7

3. Визначення соціальної держави. 11

Література 16

Ідеї розподілу державної влади відомі ще з давніх часів і найчіткіше були сформульовані французьким просвітителем і правознавцем XVIII ст. Шарлем Монтеск'є (1685 - 1775 рр.). У його книзі "Про дух законів" була сформульована ідея розділення влади, що розвивається в теорію, яка обґрунтовує принципи законності, політичної свободи і додання ролі праву істинного регулятора взаємостосунків між державою і громадянами. Вчення Монтеск'є відіграло помітну роль у становленні сучасної політико-правової думки і суттєво вплинуло на розвиток державних інститутів у новий період світової історії.

Монтеск'є розрізняв три види влади - законодавчу, виконавчу, судову - і стверджував, що в умовах свободи неприпустиме поєднання цих влад і здійснення їх однією особою або одним органом. Таке поєднання, на його думку, зазвичай призводило до сваволі. Тому Монтеск'є вважав за необхідне, щоб зазначені три влади здійснювались різними органами. Водночас він визнавав усі три гілки влади в принципі рівнозначними і серед них не виділяв жодної, яка б мала верховенство щодо іншої.

Розвиваючи своє вчення про розподіл влади, Монтеск'є висунув положення про необхідність взаємодії гілок влади і взаємної зрівноваженості. Він писав про таку їхню взаємодію, за якої "вони стримують одна одну і узгоджено просуваються до спільної мети" . При цьому Монтеск'є вказував на неможливість практичного розмежування влади настільки, щоб це зовсім виключало втручання однієї в діяльність іншої.

Сформульоване Монтеск'є вчення про розподіл влади заклало підвалини конституційного принципу, котрий було визнано у державно-правовій теорії та практиці низки країн вже наприкінці XVIII ст. Найповніше це вчення було сприйнято творцями Конституції США 1787 р., чинної до сьогодні. Ідеї розподілу влади було покладено в основу її тексту і відповідної організації державного механізму, хоча в самому конституційному тексті словосполучення "розподіл влади" не використовувалося. Юридична форма закріплення ідей розподілу влади тут має вигляд функціонального визначення кожного з вищих органів держави (Конгресу, Президента, Верховного Суду) як органів, котрі здійснюють відповідно законодавчу, виконавчу і судову владу.

1. Конституція України (Нова редакція). - Закон України від 08.12.2004 N 2222-IV (2222-15) / Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2005. - №2.

2. Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології: Навч.посіб. - К., Знання, 1999. - 426 с.

3. Дарендорф Р. От социального государства к цивилизованному сообществу. // Полис. - 1993. - N 5. - С. 37- 41.

4. Котюк В. О. Основи держави і права. Навчальний посібник. - К., Атіка, 2001. - 432 с.

5. Краснов Б. И. Теория власти и властных отношений // Социально-политический журнал. - 1994. - №6. - С. 36 - 44.

6. Куценко В.І., Удовиченко В. П., Остафійчук Я. В. Соціальна держава: проблеми теорії, методології, практики. - К., Заповіт, 2003. - 228с.

7. Крисаченко В.С., Хилько М.І. Екологія. Культура. Політика: Концептуальні засади сучасного розвитку. - К., Знання України, 2001. - 598с.

8. Монтескье Шарль Луи де. О духе законов. - М., Мысль, 1999. - 292с.

9. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навч.посіб. - К., Каравела, 2002. - 339с.

10. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. - Харків, Консум, 2001. - 656 с.

11. Хеффе О. Политика. Право. Справедливость. Основоположения критической философии права и государства. - М., 1994. - 254с.

12. Яковюк І.В. Соціальна держава: питання теорії і шляхи її становлення: Автореферат дисертації. - Харків., 2000. - 19с.

Примечаний нет.