1. Апорії Зенона

2. Специфіка філософського знання

3. Проблеми смерті та безсмертя людини у філософії

4. Загальні особливості української філософії

Список літератури

Зенон Елейський - давньогрецький філософ, представник, учень Парменіда. Аристотель назвав Зенона творцем діалектики, мистецтва висувати аргументи і спростовувати чужі думки. Для захисту вчення Парменіда про єдине нерухоме буття Зенон сформулював ряд апорій ("нерозв'язних положень"), показавши, що визнання реальності множинності і руху веде до логічних суперечностей. Із чотирьох десятків апорій найбільш відомі апорії про рух: Дихотомія, Ахілл і черепаха, Стріла і Стадій (Рухомі тіла). Всі ці апорії є доказами від протилежного. Разом із варіантом їх рішення викладені у Аристотеля (Фізика, VI, 9).

В перших двох (Дихотомія і Ахілл і черепаха) передбачається нескінченна подільність простору. Так, як би швидко не біг ахілл, він ніколи не наздожене повільну черепаху, тому що за той час, який йому буде потрібно для того, щоб пробігти половину наміченого шляху, черепаха, рухаючись без зупинки, завжди відповзатиме ще трохи, і цей процес не має завершення, бо простір ділимий до безкінечності. У двох інших апоріях розглядається несводимість безперервності простору і часу до неподільних "місць" і "моментів". Стріла, що летить, у всякий фіксований момент часу займає певне місце, рівне своїй величині - виходить, що в рамках самого неподільного моменту вона "покоїться", і тоді виходить, що рух стріли складається з суми станів спокою, що є абсурдним. Отже, стріла насправді не рухається. Впродовж всієї подальшої історії апорії Зенона є предметом уваги і суперечок серед філософів, логіків, математиків (Лейбниц, Кант, Коші, теорія безлічі Кантора).

1. Желнов М. В. Предмет философии в истории философии. М., 1991.

2. Ильенков Э. В. Об идолах и идеалах. - М., 1998.

4. Копнин П. В. Диалектика как логика и теория познания. М, 2003.

5. Человек и мир человека.- К., 1999.

6. Українська душа. - К., 2002.

Примечаний нет.