|
Духовна спадщина давніх греків, на мою точку зору, має як би подвійний характер. З одного боку їх дослідження в різних сферах людського буття вражають своєю глибиною, широтою поглядів, оригінальністю мислення. Багато чого з їх напрацювань до сих пір не перевершені сучасними дослідниками. Можна припустити, що деякі з їх ідей, навіть до кінця не зрозумілі нашим сучасникам. Особливо це стосується філософських поглядів про час, простір, розвиток, існування надприродних сил, царину ідей.
Протилежне можна сказати про дослідження ними суспільних утворень. Вони чомусь не розуміли, що суспільство - це явище зовсім іншої природи, ніж природа і людина. Суспільство, як і людину, вони не відрізняли від світу речей. Не розуміли його як якесь окреме поняття. Суспільство для них - це і є держава, яка складається з суми людей або сімей. Хоча держава і суспільство на сьогоднішній день - це, якщо не протилежні, то дуже різні поняття.
Платон і Аристотель - філософи Давньої Греції, які значну свою увагу присвятили дослідженню соціальних питань. Ознайомлення з їхніми поглядами надає змоги більш глибоко засвоїти поняття суспільства і держави та порівняти їх з сучасними концепціями цих явищ.
|
|
1. Аристотель. Сочинения. - М., 1984. Т. 4., - 402с.
2. Арістотель. Політика / Пер. з давньогрец. О.Кисилюк. 3-є вид. - К., Основи, 2005. - 239 c.
3. Платон. Держава / Пер. з давньогрец. Д. Коваль, К., Основи, 2005. - С. 355.
4. Философская энциклопедия. - М., 1960-1970. т.1-5.
5. Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вузів/ За ред.І.Ф.Надольного. - К., Вiкар, 1998. - 624 c.
6. Читанка з історії філософії. У 6 кн. Кн.1. Філософія стародавнього світу. /Г.І. Волинка (голова) та ін./ Редкол. - К., Довiра, 1992. - 206 c.
|
На уровень вверх
Купить