|
Вступ
Даний реферат присвячено поняттю та функціям уяви. Актуальність обраної теми обумовлена тим, що, взаємодіючи з об'єктивним світом, людина не лише сприймає, запам'ятовує, осмислює цей світ, а й створює образи того, з чим вона безпосередньо не зустрічається. Для уяви є відповідним опосередкований характер відображення дійсності, котрий обумовлюється використанням раніше здобутих знань, досвіду, роздумів, побудування гіпотез та ін. Ці образи можуть відображати події, факти, явища, свідком яких вона не була. Нерідко в житті їй доводиться створювати образи таких об'єктів, яких не існує в дійсності, над створюванням яких вона працює. Цей процес значно розширює і поглиблює пізнання світу його і називають уявою або фантазією. Він відіграє надзвичайно важливу роль у житті кожної людини, а тому потребує детального вивчення.
1. Поняття про уяву
Відображаючи об’єктивну дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї діє в певний момент, чи уявляє те, що на неї діяло раніше. Життя потребує від людини створення образів і таких об’єктів, яких вона ще не сприймала, уявлення подій, свідком яких вона не була, передбачення наслідків своїх дій та вчинків, програмування своєї діяльності тощо.
Уява — це специфічно людський психічний процес, що виник і сформувався у процесі праці. Будь-який акт праці неодмінно містить в собі уяву. Не уявивши готовий результат праці, не можна приступати до роботи. Саме в цьому й полягає важлива функція уяви як специфічно людської форми випереджального відображення дійсності.
Перш ніж щось робити, людина уявляє кінцевий результат своєї діяльності та шляхи, якими його буде досягнуто. Ще до того, як виготовити певну річ, людина подумки створює її образ [2, с. 32].
У житті людина створює образи таких об’єктів, яких у природі не було, немає й не може бути. Такими витворами людської уяви є фантастичні казкові образи русалки, килима-літака, Змія Горинича, в яких неприродно поєднані ознаки різних об’єктів. Проте якими б дивовижними не здавалися продукти людської уяви, підґрунтям для їх побудови завжди є попередній досвід людини, ті враження, що зберігаються в її свідомості.
Уява — це процес створення людиною на основі попереднього досвіду образів об’єктів, яких вона ніколи не сприймала. До створення нових образів людину спонукають різноманітні потреби, що постійно породжуються діяльністю, розвитком знань, ускладненням суспільних умов життя, необхідністю прогнозувати майбутнє.
Створення образів уяви завжди пов’язане з певним відступом від реальності, виходом за її межі. Це значно розширює пізнавальні можливості людини, забезпечуючи їй здатність передбачення та творення нового світу як середовища свого буття. Діяльність уяви тісно пов’язана з мисленням. Орієнтуючи людину у процесі діяльності, уява створює психічну модель кінцевого та проміжних результатів праці
|
|
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Выготский Л.С. Воображение и его развитие в детском возрасте // Собр. соч. Т.2.- М., 1982.
2. Гуцало Е. Загальна психологія. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. - 426 с.
3. Дудецкий А.Я. Теоретические вопросы воображения и творчества. – М., 1974.
4. Загальна психологія // За ред. В.В. Волошина, Л.В. Долинська. - К.: Каравела, 2005. - 279 с.
5. Загальна психологія // Під ред. С.Д. Максименка. - К., 2000.
6. Луньова В. Феномен образу в загальній та соціальній психології // Соціальна психологія. -2006. -№ 3. - С. 121-132.
7. Макарова Л. Л. Загальна психологія: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. -198 с.
8. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія. — К.: МАУП, 2000. — 256 с.
9. М'ясоїд П. А. Загальна психологія. -К.: Вища школа, 2000. - 479 с.
|
На уровень вверх
Купить