книга Курсовая.Су
поиск
карта
почта
Главная На заказ Готовые работы Способы оплаты Партнерство Контакты Поиск
Философия. предмет структуры и функции социальной философии ( Курсовая работа, 36 стр. )
Философия. Уровни, методы и формы познания ( Курсовая работа, 30 стр. )
Философия. Уровни, методы и формы познания. ( Контрольная работа, 30 стр. )
Философия456 ( Дипломная работа, 122 стр. )
Философия: предмет, место и роль в жизни человека и общества ( Контрольная работа, 9 стр. )
Философская теория Джордано Бруно 8 2008-21 ( Реферат, 21 стр. )
Философская теория Джордано Бруно 8 ( Реферат, 21 стр. )
Философская антропология ( Контрольная работа, 16 стр. )
Философская антропология1 ( Реферат, 19 стр. )
Философская вера ( Реферат, 15 стр. )
Философская вера 2000-15 ( Реферат, 15 стр. )
Философская картина мира. Учение о бытии ( Реферат, 15 стр. )
Философская категория движения, его связь с материей, его основные типы и формы ( Реферат, 20 стр. )
Философская концепция истины46 ( Реферат, 19 стр. )
Философская мысль классиков немецкой философии - Гелеля, Л.Фейербаха, И. Канта ( Реферат, 18 стр. )
Философская мысль русского средневековья XIV-XVI вв ( Реферат, 16 стр. )
Философская мысль Средневековья ( Реферат, 18 стр. )
Философская мысль эпохи Возрождения ( Контрольная работа, 17 стр. )
Философская проблема обмана и самообмана (план работы) ( Контрольная работа, 1 стр. )
Философская проблема взаимосвязи свободы и выбора ( Контрольная работа, 17 стр. )
Философская проблема жизни, смерти и бессмертия человека ( Реферат, 16 стр. )
Философская проблема личности, взаимосвязь свободы и ответственности ( Контрольная работа, 19 стр. )
Философская проблема прогресса и регресса, критерии прогресса ( Контрольная работа, 15 стр. )
ФИЛОСОФСКАЯ СИСТЕМА ГЕГЕЛЯ И ЕЕ СТРУКТУРА ( Реферат, 21 стр. )
ФИЛОСОФСКАЯ СИСТЕМА ГЕГЕЛЯ И ЕЕ СТРУКТУРА-реферат ( Реферат, 19 стр. )

1. Філософія як світоглядна наука. Коло проблем філософії. Функції філософії.

2. Поняття і структура світогляду.

3. Матеріалізм і ідеалізм в історії філософії.

4. Історичні типи світогляду.

5. Основні галузі філософського знання.

6. Специфіка філософського опанування дійсності. Філософія і наука.

7. Особливості давньоіндійської філософії.

8. Особливості давньокитайської філософії.

9. Світоглядна система Конфуція.

10. Ортодоксальні школи Давньої Індії.

11. Неортодоксальні школи Давньої Індії.

12. Принципи періодизації історії філософії.

13. Характер і особливості давньогрецької філософії. Основні етапи її розвитку.

14. Філософія Сократа.

15. Філософія Платона: вчення про ідеї і теорія пізнання.

16. Філософська система Аристотеля.

17. Специфіка середньовічної релігійної філософії. Апологетика.

18. Патристика. Августін Аврелій.

19. Схоластика та її основні риси.

20. Світоглядна система Фоми Аквінського.

21. Основні риси філософії Відродження.

22. Основні риси філософії Нового часу. Наукова революція 17 століття.

23. Емпіричний метод Ф. Бекона.

24. Концепція раціоналізму Р. Декарта.

25. Ідея гуманізму в західній філософії Нового часу.

26. Поняття німецької класичної філософії. Місце й роль німецької класичної філософії в історії світової філософської думки.

27. Теорія пізнання та етика І. Канта.

28. Філософська система Г. Гегеля.

29. Діалектичний метод Г. Гегеля.

30. Антропологія Л. Фейєрбаха.

31. Закон заперечення заперечення.

32. Закон переходу кількісних змін у якісні.

33. Закон єдності та боротьби протилежностей.

34. Діалектика, її закони та категорії.

35. Характерні риси та етапи становлення сучасної філософії.

36. Філософія екзистенціалізму.

37. Характерні риси "філософії життя".

38. Філософські погляди Ф. Ніцше.

39. Сучасна зарубіжна філософія. Основні напрями.

40. Сучасна ірраціональна філософія.

41. Проблема істини в філософії і науці.

42. Форми і методи наукового пізнання.

43. Традиції та особливості розвитку філософії в Україні.

44. Філософськи погляди Г. Сковороди.

45. "Філософія серця" П. Юркевича.

46. Становлення філософської думки в Києво-Могилянській академії.

47. Характерні риси української класичної філософії.

48. Онтологія. Категорія "буття". Основні форми та рівні буття.

49. Буття ідеального. Свідомість, її структура.

50. Еволюція поняття "матерія". Філософські концепції простору і часу.

51. Пізнання як предмет філософського аналізу. Суб'єкт та об'єкт пізнання.

52. Духовна сфера суспільства.

53. Проблеми сучасної екології. Формування екологічної свідомості.

54. Глобальні проблеми сучаснсті та роль філософії в їх вирішенні.

55. Перспективи розвитку: глобалістика, прогностика, футурологія.

56. Суспільство. Його основні сфери. Філософія , онтологія, гносеологія, аксіологія, монізм, раціоналізм, скептицизм, плюралізм, антропоцентризм, геліоцентризм, теологія, деїзм, пантеїзм, схоластика, патристика, апологетика, дуалізм, емпіризм, ідеалізм, матеріалізм, діалектика, кордо центризм, натурфілософія, догматизм, буддизм, йога, дедукція, індукція.

Філософія як певна система знань з'явилася бл. 2,5 тис. років тому. Першим запровадив цю назву давньогрецький вчений Піфагор (друга половина 6 ст. - початок 5 ст. до н.е.). Слово "філософія" походить від двох грецьких слів : "філео" - "люблю" та "софія" - "мудрість", отже означає "любов до мудрості","любомудріє". Пояснення і закріплення в європейській культурі слова "філософія" пов'язане з ім'ям Платона (427 - 347 рр. до н. е.)

Предмет філософії можна визначити як " ...система знань про світ як ціле, універсальну основу світу, місце людини у світі та смисли її існування". Отже, предметом філософії не є окремо взяті світ або людина, а система відношень "людина - світ". Таке уявлення про предмет філософії виникло не відразу. Впродовж тривалого часу вона сприймалась як своєрідна "цариця наук". У Стародавній Греції поняття "філософ" було рівнозначно слову "мудрець" взагалі, тобто людина, яка має грунтовні знання в різних областях. Проте вже за часів давнини людина за допомогою філософії намагалася знайти відповіді на питання, які прийнято називати вічними : "…що таке світ і хто така людина ? Як вони співвідносяться між собою ? Чи створені вони кимось, чи залежать від когось, чи існують самі по собі ?…Чи має їхнє існування якусь мету або призначення ? Що є найбільш цінним у світі та в людському житті ?…". Кожне нове покоління філософів по-новому розв'язує для себе ці проблеми. Певної трансформації зазнав предмет філософії за часів середньовіччя. Перебуваючи під необмеженим впливом релігії, середньовічна культура тлумачить речовий світ як зовнішню видимість духовного світу. При цьому найдосконалішим втіленням духовності середньовічна думка одноголосно визнає Бога, людина ж заслуговує на увагу філософії як така, що створена за його "образом і подобою". Формування індустріального суспільства, що розпочалося в Західній Європі наприкіні XIII - на початку ХIV ст., виявилося тісно пов'язаним з радикальними змінами в суспільній свідомості, переходом її на вищу сходинку культурно-історичного розвитку - добу Відродження з її новою гуманістичною культурою, орієнтованою на людини як вищу цінність. Якщо гуманізм був притаманний всій добі Відродження як цілісному явищу в духовній історії людства, то уявлення про предмет філософії впродовж цього періоду дещо змінюються. "На етапі раннього, або італійського Відродження наголос падає головним чином на природну людину; на етапі ж пізнього, або північного Відродження наголос явно зміщується в бік природи взагалі, природи як джерела постійних спонук продуктивно-виробничого життя і предмета прикладання технологічних зусиль". Поступова зміна світоглядних орієнтирів спонукає філософію ототожнювати буття з природним буттям, виводить на перший план матеріалістичні тенденції у філософській думці. Заплямувавши середньовічну філософію як прислужницю богослов'я, філософія Просвітництва наближує свій предмет до предмету природничих наук. Водночас він стає ще більш людиномірним, зосереджуючись на найістотніших рисах специфічно людського буття - свободі, творчості і т.і. Значні зміни у визначенні предмета філософії почались наприкінці XVI - початку XVII століття, коли виникає експериментальне природознавство і починається процес розмежування філософії та конкретних наук - спочатку механіки, астрономії, математики, пізніше фізики, хімії, біології. "…Гегель вважав, що "філософія є квінтесенція культури", "епоха, схоплена в думці", а для Канта філософія виступала "завершенням культури "розуму", була символом "культури рефлексії" тощо…".

Примечаний нет.

2000-2024 © Copyright «Kursovaja.su»