|
Мовнокультурна освіченість потребує від кожного спеціаліста - юриста, лікаря, менеджера, еколога - вільного володіння насамперед свого фаху, основну частину лексики якої складає термінологія як сукупність мовних одиниць, що є точними назвами спеціальних понять певної галузі знань.
Мова відіграє величезну роль у всіх сферах людського життя, у томі числі й екології.
Мовна норма - це прийняті у суспільно-мовленнєвій практиці людей правила вимови, граматичні та інші засоби мови, правила слововживання тощо. У більш широкому розумінні мовна норма тлумачиться як невід'ємний атрибут мови на всіх етапах її розвитку. Унормованість притаманна будь-якій мові у всіх сферах її існування. Вона особливо характерна для писемної літературної мови. Мова екологічних документів є книжно-писемною. Стиль документів екологічного напрямку характеризується особливими нормами, визначеною сукупністю характерних мовних засобів. З одного боку, стилістична норма документації екологічного фаху перебуває під впливом нормативності самого права, з іншого, вона не може відступати від норм літературної мови, від її лексичних та граматичних норм, тому що тоді мова екологічних документів перестає бути засобом спілкування в галузі екології. Мова безпосередньо не впливає на зміст екологічних документів. Але ступінь їх досконалості, точність і ясність значною мірою залежать від мови, якою вони написані, від рівня розвитку мовних норм.
|
|
1. Іванова І.Б. Українське ділове мовлення. - Х., 2005.
2. Плотницька І.М. Ділова українська мова. - К., 2004.
3. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. - К.: МАУП, 1999.
4. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. - К., 1997.
|
На уровень вверх
Купить