Вступ.............................................................................................................................3

1. Позитивні та негативні риси гідроенергетики......................................................4

2. Перспективи гідроенергетики................................................................................7

Література...................................................................................................................10

Рушійною силою в гідроелектростанції є потік річкової води, який приводить у дію гідротурбіну, поєднану з електрогенератором. Як бачимо, у цій системі начебто немає проблем для зовнішнього середовища, а економічні характеристики ідеальні: енергетичне джерело безперервно відновлюється природою. Основні витрати за будівництва гідроелектростанцій припадають на спорудження греблі для забезпечення перепаду води. Що вищою є гребля, то більшою є потенціальна енергія води на "вході". Коефіцієнт корисної дії конверсії енергії потоку води в електричну незрівнянно вищий, ніж у системах конверсії теплових і атомних електростанцій, і становить понад 90%. Ці незаперечні переваги стимулювали будівництво гідроелектростанцій у всьому світі.

Кожного року на планеті з'являються кількасот нових штучних водоймищ - водосховищ. Загальна площа водосховищ, які експлуатуються в різних державах світу, становить понад 400 тис. км2, а об'єм 6 тис. км3 . Щоб уявити собі всю грандіозність цього явища сучасної цивілізації, зробимо деякі порівняння. Наприкінці XIX ст. загальний об'єм водосховищ в усьому світі становив 15 км3, тоді як об'єм зовсім не найбільшого у світі Братського водосховища на р. Ангарі - 170 км3. Масове будівництво водосховищ почалось після другої світової війни і триває швидкими темпами. З 1960 по 1990 рр. об'єм водосховищ у Латинській Америці збільшився в 35 разів, а в Азії - в 90 разів. Відомий учений, д-р геогр. наук А. Б. Авакян (дані якого тут використано) доречно зазначає, що на тлі величезних техніко-економічних досягнень людства XX ст. це явище залишається малопомітним. Справді, усі культурні люди знають про існування, скажімо, великого Женевського озера. А чи багато хто знає, що найбільше у світі штучне водосховище - водосховище Вольта, яке за площею у 15 разів перевищує Женевське озеро, знаходиться в Африці, де ще 30 років тому їх майже не було.

1. Колотило Д.М. Екологія і економіка. - К.: КНЕУ, 1999.

2. Степановских А.С. Экология: Учеб. для вузов - М: ЮНИТИДАНА, 2003. - 703 с.

3. Запольский А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник - К: Вища шк., 2001. - 358 с.

4. Добровольський В.В. Екологічні знання. Навч. Посібник. - К.: ВД "Професіонал", 2005.

5. Закон Украины "О защите окружающей среды".

6. Коробкин В.И., Передельский Л.В. Экология. - Ростов н/Д: Финикс, 2003.

7. Кучерявий В.П. Экологія. - Львів: Світ, 2000.

Примечаний нет.