3. Легенда повідомляє, що один з давньогрецьких мислителів осліпив себе, залив вуха воском і замкнувся у печері, щоб "глибше пізнати світ". До якого напряму в теорії пізнання він належав?

Шлях пізнання завжди був складним, суперечливим і різним. Наприклад, в античній філософії центральною була проблема співвідношення знання та думки, істини й помилки (омани). Матеріалізм та ідеалізм вирішували їх виходячи з власних передумов. Так, Демокрит вважав, що в процесі пізнання від предметів відокремлюються найдрібніші їх частинки ("ейдоси"), які несуть у собі образ предмета. Проте коли вони досягають органів чуття людини, виникають образи, які відображають предмети. Матеріалістичний характер не викликає сумнівів: поза нами існують речі, а наші відчуття, сприйняття тощо - їх образи. Важливо й те, що Демокрит прагнув збагнути механізм процесу, який забезпечує правильність сприйняття.

Атомістична теорія пояснювала, на думку Демокріта, і природу наших відчуттів. Якщо людина бачить якийсь предмет, то це атоми цього предмета торкаються ока людини. Отже, чуттєве пізнання постає як перша основна посилка всякого пізнання. Існує легенда, що саме Демокріт осліпив себе, залив вуха воском і замкнувся у печері, щоб "глибше пізнати світ". Він належав до матеріалістичного напрямку, а саме до атомізму.

Примечаний нет.