1. Неутилітарний характер естетичного

2. Як ви розумієте положення про те, що мораль забезпечує самостійність людини по відношенню до її власних спонтанних реакцій? Визначте певну кількість положень про спонтанні реакції. Зв'яжіть ці положення в єдину структуру. Намалюйте цю структуру.

3. Тести: давньогрецькій філософ Аристотель бачив сутність мистецтва в:

Список використаної літератури

"Естетичне" - найзагальніша категорія естетики; як би метакатегорія, за допомогою якої позначається її предмет і виражається сутнісна спорідненість і системна єдність всього сімейства естетичних категорій. Як категорія вона оформилася в естетиці тільки в ХХ в. на основі предиката "естетичний", Канта стосовно особливого досвіду, особливих суб'ект-об'єктним відносин, витончених мистецтв, специфічної свідомості і т.п. , що активно уживався з часів, - до всієї сфери явищ, що вивчаються естетикою. У ХХ в. прикметник субстантивувався в середовищі естетів і перетворився на термін для позначення предмету науки.

Найчастіше під естетичним розуміється та сфера суб'ект-об'ектних відносин, в якій сприйняття об'єкту або уявлення про нього супроводжується безкорисливим, незацікавленим задоволенням. На цій підставі далеко не всіма дослідниками естетичне оцінювалося однозначно і позитивно. Деякі учені ще з кінця XIX в. ототожнювали його з естетським (як суттю естетизма - особливого світогляду, що вважав естетичне, художній досвід як вища і єдина цінність), гедонізмом, що додавало йому негативний відтінок. Проте до середини ХХ в. у академічній естетиці категорія естетичного затвердилася в позитивному значенні і достатньо повсюдно. Для позначення предмету естетики вона, як саме собою розуміючий науковий термін, активно уживалася А.Ф. Лосевим, Д. Лукачем, Р. Р. Гадамером, Р. Маркузе, М. Дюфреном, Е.Суріо, А.К. Кумарасвамі і багатьма іншими естетами.

1. Банфи А. Философия искусства. М., 1989. С. 113.

2. Долгов К.М. От Кьеркегора до Камю: Очерки европейской философско-эстетической мысли XX в. М., 1990. С. 64.

3. Дюфрен М. Кризис искусства // Западноевропейская эстетика XX ст. М., 1991. С. 30.

4. Естетика: Підручник / Л.Т.Левчук, Д.Ю.Кучерюк, В.І.Панченко; За заг. ред. Л.Т.Левчук. - К.: Вища шк., 2000. - 399 с.

5. Интересное разграничение, предлагаемое Н.А.Бердяевым (См.: Бердяев Н.А.Смысл творчества // Философия творчества, культуры и искусства. Т. I. М., 1994. С. 52.)

6. Кучёрюк Д. Ю. Естетика праці. Ціннісні відносини. Творчість. Людина. К.., 1989.

7. Лекции по истории эстетики. Кн. 3, ч. 2. Л., 1977. С. 12.

8. Лосский И.О. Свобода воли // Лосский И.О. Избранное. М., 1991. С. 485.

9. Маритен Ж. Ответственность художника // Самосознание европейской культуры XX века. М., 1991. С. 172.

10. Назаров В.Н. Философия в вопросах и ответах: Опыт философской пропедевтики. Тула, 1996. С. 55.

Примечаний нет.