|
Конфуціанство - стародавня китайська філософська школа, згодом впливова філософсько-релігійна течія, основа китайського способу життя, принцип організації китайського суспільства. Засновник - китайський філософ Конфуцій (551-479 рр. до н. е.). Спираючись на давні традиції, Конфуцій розробив концепцію ідеальної людини, якій притаманні гуманність, почуття обов'язку, повага до старших, любов до людей, скромність, справедливість, стриманість тощо. Проповідуючи ідеальні стосунки між людьми, в сім'ї та в державі, Конфуцій виступав за чіткий ієрархічний розподіл обов'язків між членами суспільства. Конфуціанство вважало основою соціального устрою моральне самовдосконалення індивіда й дотримання норм етикету, проголошувало владу правителя священною, а метою державного управління - інтереси народу. З II ст. до н. е. і до XX ст. конфуціанство було офіційною державною ідеологією Китаю. Нині позиції конфуціанства дещо ослабли підтиском європейських філософських ідей. В різний час конфуціанство поширювалося в Японії, В'єтнамі, Кореї.
|
|
1. Григорьева Т.П. Дао и логос (встреча культур). - М., 1992.
2. Запад и Восток. Традиции и современность. - М., 1993.
3. Спиркин А.Г. Основы философии. - Москва, 2000.
4. Петрушенко. Філософія. - К.: Каравела, 2002.
5. Філософія / І.Бичко. - К.: Либідь, 2002.
6. Сілаєва Т.О. Філософія. - Тернопіль: Астон, 2003.
|
На уровень вверх
Купить