книга Курсовая.Су
поиск
карта
почта
Главная На заказ Готовые работы Способы оплаты Партнерство Контакты Поиск
Цели и задачи марксистского направления накануне первой русской революции. Группа "Освобождение труда" ( Контрольная работа, 16 стр. )
Цели и задачи походов на Византию древнерусских князей (Олега Ве-щего и Игоря Рюриковича) ( Реферат, 10 стр. )
Цели и результаты реформирования образования в России во второй половине XIX в. ( Контрольная работа, 17 стр. )
Цели, задачи и результаты административной реформы 2002-2004 гг ( Реферат, 16 стр. )
Цели, задачи и ход денежных реформ ец342 ( Курсовая работа, 35 стр. )
Цели, итоги и причины поражения первой русской революции ( Реферат, 22 стр. )
Цена победы в Великой Отечественной войне ( Контрольная работа, 11 стр. )
Цена, уроки и итоги Гражданской войны а8533 ( Контрольная работа, 19 стр. )
Цена, уроки и итоги Гражданской войны п654 ( Контрольная работа, 13 стр. )
Цензурная политика Российской православной церкви в конце 19 начале 20 века ( Контрольная работа, 17 стр. )
Централизация государства как историческая необходимость ( Дипломная работа, 57 стр. )
Централизация государства как историческая необходимость ( Дипломная работа, 53 стр. )
Центральный исполнительный комитет и его развитие до 1924 г. ( Контрольная работа, 25 стр. )
Церковное право Древней Руси ( Контрольная работа, 17 стр. )
Церковные реформы Петра I. ( Реферат, 15 стр. )
Церковный раскол в трудах русских и советских историков7 ( Курсовая работа, 30 стр. )
Церковный раскол Положение Запада и России перед расколом ( Курсовая работа, 47 стр. )
Церковь в политической и общественной жизни Руси в XIV-XV вв. ( Контрольная работа, 18 стр. )
Церковь в системе самодержавия и причины церковного раскола в XVII веке ( Контрольная работа, 19 стр. )
ЦЕРКОВЬ И ГОСУДАРСТВО В XV-XVII ВЕКАХ ( Реферат, 10 стр. )
церковь и государство ( Курсовая работа, 23 стр. )
Церковь и государство во второй половине XVII – первой половине XVIII века ( Курсовая работа, 25 стр. )
Церковь и наука. Расцвет науки. Творения великих учёных ( Реферат, 19 стр. )
Цивилизации Древнего мира. Социально-экономическое развитие России в 19 веке. Европейские революции 16-17 веков ( Контрольная работа, 15 стр. )
Цивилизационный поиск российского общества. Реформы и революции 20 века. ( Контрольная работа, 30 стр. )

1) Східні слов'яни у давнині . Походження, розселення, заняття і суспільний лад.

2) Соціально-економічний розвиток незалежної України у 1991-2001 роках

3) Охарактеризуйте діяльність гетьмана П. Скоропадського

Список використаної літератури

Слов'яни - одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення. Точно час виокремлення її з індоєвропейської спільноти ще не встановлено. Як відомо, існує кілька концепцій про прабатьківщину слов'ян. Так, згідно з дунайською концепцією, яка походить з найдавнішого літопису - "Повісті временних літ" літописця Нестора, слов'яни довгий час жили на берегах Дунаю, звідки й почали розселятися. За другою концепцією - вісло-одерською - прабатьківщиною слов'ян була територія сучасної Польщі. Згідно з третьою концепцією, яку підтримує переважна більшість дослідників, давні слов'яни розселялися між Дніпром і Віслою. Ґрунтуючись на археологічних даних, багато вчених роблять висновок, що слов'яни (протослов'яни), принаймні від часу виокремлення їх у II тисячолітті до н. є. з індоєвропейської спільноти і до раннього середньовіччя (коли їх існування було зафіксовано писемними джерелами й підтверджено археологією), змінювали місця свого проживання. Тому кожна з наведених концепцій, найімовірніше, фіксує той чи інший етап розселення слов'ян на початку їхньої історії.

Писемні джерела І тисячоліття до н. є. фіксують розселення слов'ян на межі лісової і лісостепової зон у межиріччі Дніпра і Верхньої Вісли. Це підтверджують і нові археологічні матеріали (які до того ж свідчать про спадкоємність матеріальних пам'яток у цьому регіоні), і лінгвістичні дані. Згідно з археологічними дослідженнями, починаючи із середини І тисячоліття до н. є. слов'яни поділялися на східних і західних. Тоді ж формувалась і південна група слов'ян. У першій половині І тисячоліття до н. є. у південних районах Східної Європи крім слов'ян жили також пізні скіфи, сармати, готи, фракійці, які у IV-V ст. відійшли на південь і південний захід або ж були асимільовані слов'янським населенням.

Слов'яни - одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення. Точно час виокремлення її з індоєвропейської спільноти ще не встановлено. Як відомо, існує кілька концепцій про прабатьківщину слов'ян. Так, згідно з дунайською концепцією, яка походить з найдавнішого літопису - "Повісті временних літ" літописця Нестора, слов'яни довгий час жили на берегах Дунаю, звідки й почали розселятися. За другою концепцією - вісло-одерською - прабатьківщиною слов'ян була територія сучасної Польщі. Згідно з третьою концепцією, яку підтримує переважна більшість дослідників, давні слов'яни розселялися між Дніпром і Віслою. Ґрунтуючись на археологічних даних, багато вчених роблять висновок, що слов'яни (протослов'яни), принаймні від часу виокремлення їх у II тисячолітті до н. є. з індоєвропейської спільноти і до раннього середньовіччя (коли їх існування було зафіксовано писемними джерелами й підтверджено археологією), змінювали місця свого проживання. Тому кожна з наведених концепцій, найімовірніше, фіксує той чи інший етап розселення слов'ян на початку їхньої історії.

Писемні джерела І тисячоліття до н. є. фіксують розселення слов'ян на межі лісової і лісостепової зон у межиріччі Дніпра і Верхньої Вісли. Це підтверджують і нові археологічні матеріали (які до того ж свідчать про спадкоємність матеріальних пам'яток у цьому регіоні), і лінгвістичні дані. Згідно з археологічними дослідженнями, починаючи із середини І тисячоліття до н. є. слов'яни поділялися на східних і західних. Тоді ж формувалась і південна група слов'ян. У першій половині І тисячоліття до н. є. у південних районах Східної Європи крім слов'ян жили також пізні скіфи, сармати, готи, фракійці, які у IV-V ст. відійшли на південь і південний захід або ж були асимільовані слов'янським населенням.

Примечаний нет.

2000-2024 © Copyright «Kursovaja.su»