1. Підстави і порядок закриття справи органом дізнання ...………………3

2. Форма і зміст постанови про закриття кримінальної справи .....……..12

3. Складання постанови про направлення справи слідчому для провадження досудового слідства .................................................……...13

4. Задача №1…………………………………………………………………16

5. Задача №2…………………………………………………………………20

Список використаної літератури…………………………………................22

Законне й обгрунтоване закриття кримінальної справи слідчим забезпечує:

а) виконання завдання кримінального процесу, яке полягає в тому, щоб жодна невинна особа не була притягнута до кримінальної відповідальності і засуджена;

б) незастосування кримінального покарання до тих осіб, які винні у вчиненні злочинів, що не являють великої суспільної небезпеки, і можуть бути виправлені і перевиховані шляхом застосування заходів адміністративного стягнення або громадського впливу чи примусових заходів виховного характеру або до осіб, які зовсім перестали бути суспільно небезпечними.

Необгрунтоване закриття кримінальної справи слідчим чи органом дізнання шкодить боротьбі зі злочинністю, дозволяє уникнути покарання особам, винним у вчиненні злочину, обмежує права та законні інтереси осіб, які постраждали від злочину.

Підставами для закриття кримінальної справи у стадії попереднього розслідування є:

1) обставини, що виключають провадження у справі (ст. 6 КПК);

2) обставини, які надають слідчому право закрити кримінальну справу;

3) недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину (п. 2 ст. 213 КПК).

Про обставини, які виключають провадження у справі (ст. 6 КПК), оскільки вони є й підставами для відмови у порушенні кримінальної справи. Якщо ж ці обставини були встановлені вже в ході попереднього слідства чи дізнання, то вони є підставами для закриття кримінальної справи слідчим або органом дізнання.

1. Конституція України // Голос України. 1996, 13 липня.

2. Кримінальний кодекс України // Кодекси України, № 1, 2001.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України. Офіційний текст зі змінами та доповненнями станом на 1 січня 1999 року. К.: Парламентське видавництво., 1998. - с. 167.

4. Кочаров Г. Й. Опознание на предварительном следствии. М., Госюриздат, 1956.

5. Кузьмічев В.С., Прокопенко Г.И. Криміналістика: Навч.пос. / За заг. ред. В.Г. Гончаренка та Є.М. Моісеєва. - К.: Юрінком Інтер, 2001р.

6. Макрєнко Є.І., Лобойко Л.М., Тертишник В.М., Ліпинський В.В., Шиян А.Г. Дізнання в міліції та в митних органах: Навч. Посібник. - Д.: Ліра ЛТД, - 2003. - с. 449.

7. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П., Кримінальний процес України: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп.- К.; Либідь, 1999.

8. Михеєнко М.М., Молдаван В.В., Шибіко В.П., Кримінально-процесуальне право: навчальний посібник для студентів юрид.вузів та факультетів.- К.: Вентурі.,1997.

9. Михеєнко М.М., Шибіко В.П., Дубинський А.Я., Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України: за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 15 серпня 1997 р./ Відп.редактори Бойко В.Ф.,Гончаренко В.Г.- К.: Юрінком Інтер, 1997.

10. Гинзбург А. Я. Тактика прєдіявлепня для опознання. М., "Юріїдическая література.", 1971.

11. Горський Д.П., Проблеми загальної методології наук та деалектичної логіки.,М.,1966.

12. Володимиров Л.Є., Учення про кримінальні докази. - Тула: Автограф, 2000.

13. Закон України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року в редакції від 18 лютого 1997 року //ЗУ, том №12.- К.,1998.

14. Закон України від 6 березня 1992 р. "Про скасування кримінальних покарань у вигляді заслання і вислання" // Відомості ВР України, 2000, № 23, С. 337.

15. Закон України від 6 березня 1992 р. "Про скасування кримінальних покарань у вигляді заслання і вислання" // Відомості ВР України, 2000.

Примечаний нет.