Вступ.............................................................................................................3

1. Робочий час і час відпочинку................................................................4

2. Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням............27

Висновки.....................................................................................................35

3. Практичні завдання................................................................................36

Життя людини в суспільстві тісно пов'язане з її трудовою діяльністю, спрямованою загалом на отримання й використання матеріальних благ.

Праця людини, її результати завжди цінувалися суспільством, визначали в ньому становище людини. Тому такі важливі права, як право на працю та інші тісно пов'язані з ним права (на підприємницьку діяльність, відпочинок, страйк, соціальний захист), закріплено в Конституції України.

Конституційні норми, що закріплюють право на працю, цілком відповідають нормам ст. 23 Загальної декларації прав людини, зокрема щодо вільного обрання праці або вільного погодження на неї. Це означає, що тільки конкретній людині належить виключне право розпоряджатися своїми здібностями до праці. Рівночасно право на працю означає, що людина має вільний вибір не тільки професії, роду заняття, а й право ігнорувати будь-яку трудову діяльність.

Порядок та умови використання в житті цих прав конкретизовано в Кодексі законів про працю, в Законах України "Про зайнятість населення", "Про колективні договори і угоди", "Про охорону праці", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" та інших нормативно-правових актах. Взагалі трудові відносини нині регулюються більш як 500 нормативно-правовими актами України, а також значною кількістю нормативних актів, прийнятих центральними та місцевими державними органами й органами місцевого самоврядування[3].

Усі правові норми, закріплені в цих нормативних актах, створюють єдину, за предметом правового регулювання, систему правових актів, яка й має назву трудового права. Саме предмет правового регулювання є основною відзнакою будь-яких галузей права, він відповідає на запитання, які види суспільних відносин регулюються тією чи іншою групою правових норм.

1. Кодекс законів про працю України. - К., 2004.

2. Цивільний кодекс України: Коментар. - X., 2003.

3. Закон України "Про відпустки" // Відомості Верховної Ради. - 1997. - № 2. - Ст. 4.

4. Закон України "Про оплату праці." // Відомості Верховної Ради. - 1995. - № 10.

5. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. - К., 2003.

6. Прокопенко В. І. Трудове право України: Підручник. - X., 2000.

7. Трудовое право Украины. Учебно-справочное пособие. - X., 2000.

Примечаний нет.